Пархоменко Андрій Вікторович

	Андрій Пархоменко
Особисті дані
Повне ім'я	Пархоменко Андрій Вікторович
Народження	27 грудня 1971 (52 роки)
	Одеса, Українська РСР, СРСР
Зріст	183 см
Вага	73 кг
Громадянство	СРСР; Україна; Росія
Позиція	півзахисник, захисник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Андрій Пархоменко у Вікісховищі

Пархоменко Андрій Вікторович (нар. 27 грудня 1971, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український футболіст і футбольний тренер.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пархоменко.

Клубна кар'єра ред.

Початок кар'єри ред.

Вихованець одеського футболу. Перші тренери — Олександр Йосипович Розенштраух і Петро Павлович Русанов. У 1988 році провів 2 матчі за нікопольський «Колос» проти тюменського «Геолога» і пермської «Зірки».

У 1989 році перейшов в одеський «Чорноморець», за який провів лише один кубковий матч проти запорізького «Металурга»^[1], який закінчився з рахунком 1:1.

У 1991 році грав за спортивний клуб «Одеса». У його складі зіграв 24 матчі й отримав багато ігрової практики.

У 1992 році, грав у складі російського «Терека». Там Пархоменко зіграв 19 матчів.

Повернення в Україну ред.

У 1993 році потрапив до складу «Таврії», яка була у ранзі чемпіона країни. Але там він не закріпився і зіграв 3 матчі. Далі повернувся грати за СК «Одеса», де зіграв 33 матчі і забивав свої перші м'ячі в професійній кар'єрі. У 1994 році грав за «Поділля», в складі якого зіграв 20 матчів і забив 1 гол. У 1995—1996 роках виступав за «Ниву». А потім виступав за «Лотто-GCM» й зіграв 19 матчів за «Чорноморець».

У 1999 році покинув Україну й виступав у складі болгарського «Ботева». Там, за рік, він забив 16 голів.

Молдовські клуби ред.

З 2000 по 2002 роки виступав за «Шериф» і зіграв 10 матчів. У 2001 зіграв 4 матчі в складі «Тилігула» на правах оренди. Також на парвах оренди виступав за «Тирасполь». Закінчив грати в Молдові за «Агро», на правах оренди, провівши 9 матчів і забивши 1 гол.

Завершення кар'єри ред.

У 2003 році був граючим тренером аматорського клубу «Іван». Провів одну гру в 2004 році за «Закарпаття». У 2005—2006 грав за «Пальміру». Завершив кар'єру в російському «Сахаліні», де грав у 2006—2008 роках.

Тренерська діяльність ред.

У 2003 році був граючим тренером аматорського клубу «Іван». Став найкращим тренером України серед аматорських команд.^[2] Потім продовжив кар'єру футболіста. У 2007—2008 роках був тренером «Сахаліну». Потім тренував «Днісетр» і «Одесу». З 2014 по 2015 роки знову тренував російський «Сахалін». З 2015 року в «Балканах».

Досягнення ред.

Командні ред.

Срібний призер Чемпіонату Молдови: 1999—2000
Переможець Першої ліги України: 2003—2004

Особисті ред.

Найкращий тренер України серед аматорських команд: 2002—2003

Особисте життя ред.

Одружений на Зотовой Юлії Миколаївні. Має чотирьох синів: Костянтина, Вадима.^[3], Тимура та Артьома. Брат, Дмитро — теж футболіст.

Примітки ред.

↑ Братский тандем Пархоменко
↑ Андрей Пархоменко: Помню уроки Бескова и Лобановского. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 29 червня 2016.
↑ Братья Пархоменко: «Киевское „Динамо“ — это сказочная страна». Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 29 червня 2016.

[1] Братский тандем Пархоменко

[2] Андрей Пархоменко: Помню уроки Бескова и Лобановского. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 29 червня 2016.

[3] Братья Пархоменко: «Киевское „Динамо“ — это сказочная страна». Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 29 червня 2016.

[1]

[2]

[3]