Відкрити головне меню

Паротяги Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці

Паровози Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці закуповувались для потреб залізниці впродовж 1864 - 1889 років на паровозобудівних підприємствах Німеччни і Австро-Угорщини та поділялись на 3 основні серій, де індекси означали модифікації в залежності від виробника, типу котла.

ІсторіяРедагувати

Львівсько-Чернівецько-Яссько залізниця припинила своє існування 1 липня 1889 року. Вся її інфраструктура, рухомий склад перейшли до Ц.к. Державної залізниці (нім. k.k. Staatsbahnen). У позначенні паровозів вживалось скорочення назви залізниці (LCJE), номер серії (I- ІV) і номер паровоза. Після одержавлення застарілі і зношені паровози вивели з експлуатації, а решта отримала нові позначення серії, порядкові номери. На державній залізниці номер серії визначав тип локомотиву (1886 - 1904).[1] Ці паровози експлуатувались переважно до початку ХХ ст. і лише найновіші моделі використовувались в час війни. Незначна кількість колишніх паровозів Галицької залізниці імені Карла Людвіга залишалась на залізницях новоутворених країн після завершення війни.

  • 1–9 - експрес-локомотиви
  • 10-29 - пасажирські локомотиви
  • 30-68 - вантажні локомотиви з трьома привідними осями
  • 90–99 - танк-паротяги з трьома привідними осями

Також використовувались тендери серій 20, 21, а для kkStB це були:

  • 10–29: - з трьома осями і запасом до 10 м ³ води.

Паровози Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниціРедагувати

LCJE* Роки експлуатації Кількість Завод-виробник kkStB**
1 LCJE ІІа 1855-1892 1 (№ 103-104) Lokomotivfabrik der StEG. Відень KkStB 1401
2 LCJE ІІІа 1866 - 1908 10 (№ 18–27)("PIORUN"-"ZMROK") Lokomotivfabrik der StEG. Відень • Sigl KkStB 18.01–05.
3 LCJE ІІІа' 1865 - до 1918 4 (№ 101–104) Lokomotivfabrik der StEG kkStB 9501–9503
4 LCJE IIIb 1866/70 - 1908 8 (№ 46–48, 46–48) Sigl. Відень • Neilson & Co. Глазго KkStB 18.06–13.
5 LCJE IIId 1873 - 1918 4 (№28-31) Wiener Neustädter Lokomotivfabrik kkStB 19.08–11
6 LCJE ІІІе 1883 - 1920-і рр. 5 (№24–28) ("BURZA"...) (2'B n2)*** Wiener Neustädter Lokomotivfabrik. kkStB 1.124 - 128, з 1905 kkStB1.24–28
7 LCJE IV -1922/38 12 (№ 28-33, 40-45) ("SUCEAVA"..."MIHĂILENI") Société de Construction des Batignolles • CFR 201-206
8 LCJE IVd 1866/87 - 1920-і рр. 33 (№1–17, 35–39, 58–63, 68-69, 81–83) ("CZERNOWITZ"...) Sigl. Відень kkStB 40.01–30
9 LCJE IVe 1872/84 - 1890-і рр. 7 (№ 64–67, 155–157) ("BORTNIKI"...) Wiener Neust. Lokomotivfabrik • Sigl. Відень kkStB 48.37–43;
10 LCJE IVf 1876/78 - 1933/52 8 (№70-77)) LOFAG. Відень kkStB 171.22-28
11 LCJE 1886 - 1923 1 (№ 104 "HATNA") Krauss.Linz. kkStB94.34
12 LCJE 1893 - 1940 8 (№ 538, 550/51, 561, 564/65, 594/95) Wiener Neustädter Lokomotivfabrik kkSt 4.138, .150, .156, .161, .164, .165, .194, .195
13 KkStB 97 1891 3 (№ ) Wiener Neust. Lokomotivfabrik 97.53, .54, 55

ДжерелаРедагувати

  • Lokomotiv-Typen der k.k. landesbef. Maschinen-Fabrik in Wien der priv. österreichisch-ungarischen Staats-Eisenbahn-Gesellschaft, M. Engel & Sohn, k.k. Hof-Buchdruckerei und Hof-Lithographie, Wien, 1888
  • Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918, Verlag Slezak, 1978. ISBN 3-900134-40-5
  • Bernhard Schmeiser: Lokomotiven von Haswell, StEG und Mödling 1840–1929, Nachdruck: Verlag Slezak, Wien, 1992. ISBN 3-85416-159-X
  • Johann Stocklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich, Verlag Slezak, Wien, 1979, ISBN 3-900134-41-3

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати