Паропамісади (грец. Παροπαμισάδαι) — сатрапія Александрійської імперії на території сучасних Афганістану та Пакистану, що значною мірою збігалася з ахеменідською провінцією Парупресанна. Складалася з районів Саттагідія (басейн Банну), Гандхара (Кабул, Пешавар і Таксила) та Уддіяна (долина Сват[en]) [1] Парупараесанна згадується в аккадській та еламській мовних версіях Бегістунського напису Дарія Великого, тоді як у староперській версії вона має назву Гандара[en][2][3] Згодом вся сатрапія була передана Селевком I Нікатором Чандрагупті Маур'ї за договором. [4]

Терени Паропамісади обмежені зі сходу Бактріією і з півночі Арахозією.

НазваРедагувати

Paropamisadae — латинізована форма грецької назви Paropamisádai (Παροπαμισάδαι), [5] що, у свою чергу, походить від давньоперського Para-uparisaina, що означає «За межами Гіндукушу», де Гіндукуш згадується як Uparisaina «вище орлиного польоту» (натяк на надзвичайну висоту гір). [6]

У грецькій та латинській мові «Паропаміс» [7][8] (Παροπαμισός, Paropamisós) стало означати Гіндукуш. [9]

Давньобуддійські тексти поміщають на цих землях державу Камбоджі. Олександр Македонський завоював Паропамісади і заснував тут місто — Александрію Кавказьку. У наступні сторіччя Паропамісади входили до складу володінь греко-бактрійських і індо-грецьких правителів, а також Кушанського царства.

ПриміткиРедагувати

  1. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, 1975, с. 175.
  2. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, (1975, с. 176, 177): «One should, therefore, be careful to distinguish the limited geographical unit of Gandhāra from the political one bearing the same name.»
  3. Perfrancesco Callieri, INDIA ii. Historical Geography [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.], Encyclopaedia Iranica, 15 December 2004.
  4. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, 1975, с. 175–176.
  5. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Short не вказано текст
  6. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, 1975, с. 176.
  7. Mela, De Situ Orbis, Bk. I, Ch. 15, § 2.
  8. Plin., Nat. Hist., Bk. VI, Ch. 17, § 20.
  9. Strabo, Geog., Bk. XV, p. 689.