Паропамісади (грец. Παροπαμισάδαι) — сатрапія Александрійської імперії на території сучасних Афганістану та Пакистану, що значною мірою збігалася з ахеменідською провінцією Парупресанна. Складалася з районів Саттагідія (басейн Банну), Гандхара (Кабул, Пешавар і Таксила) та Уддіяна (долина Сват[en]) [1] Парупараесанна згадується в аккадській та еламській мовних версіях Бегістунського напису Дарія Великого, тоді як у староперській версії вона має назву Гандара[en][2][3] Згодом вся сатрапія була передана Селевком I Нікатором Чандрагупті Маур'ї за договором. [4]

Терени Паропамісади обмежені зі сходу Бактріією і з півночі Арахозією.

НазваРедагувати

Paropamisadae — латинізована форма грецької назви Paropamisádai (Παροπαμισάδαι), [5] що, у свою чергу, походить від давньоперського Para-uparisaina, що означає «За межами Гіндукушу», де Гіндукуш згадується як Uparisaina «вище орлиного польоту» (натяк на надзвичайну висоту гір). [6]

У грецькій та латинській мові «Паропаміс» [7][8] (Παροπαμισός, Paropamisós) стало означати Гіндукуш. [9]

Давньобуддійські тексти поміщають на цих землях державу Камбоджі. Олександр Македонський завоював Паропамісади і заснував тут місто — Александрію Кавказьку. У наступні сторіччя Паропамісади входили до складу володінь греко-бактрійських і індо-грецьких правителів, а також Кушанського царства.

ПриміткиРедагувати

  1. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, 1975, с. 175.
  2. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, (1975, с. 176, 177): «One should, therefore, be careful to distinguish the limited geographical unit of Gandhāra from the political one bearing the same name.»
  3. Perfrancesco Callieri, INDIA ii. Historical Geography, Encyclopaedia Iranica, 15 December 2004.
  4. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, 1975, с. 175–176.
  5. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Short не вказано текст
  6. Eggermont, Alexander's Campaigns in Sind and Baluchistan, 1975, с. 176.
  7. Mela, De Situ Orbis, Bk. I, Ch. 15, § 2.
  8. Plin., Nat. Hist., Bk. VI, Ch. 17, § 20.
  9. Strabo, Geog., Bk. XV, p. 689.