Парка і божок кохання Ерот
Парка і божок кохання Ерот (англ. Fate and Love або «Кохання в руках Долі»)— кабінетна скульптура, яку виконав в техніці теракоти французький художник і графік Гюстав Доре (1832–1883).
 | |
| Творець: | Гюстав Доре |
|---|---|
| Час створення: | 1877 |
| Матеріал: | теракота |
| Техніка: | ліплення |
| Зберігається: | Франція, Бург-ан-Бресс, Рона-Альпи, департамент Ен |
| Музей: | Музей де Бру |
Відомо, що художник поділяв свій робочий день на три частини: ранок присвячував графіці, опівдень — живопису, вечір — знову графіці. Доре так і не отримав систематичної художньої освіти, але значний час проводив в музеї Лувр та в Національній бібліотеці Франції, вивчаючи картини та гравюри інших. Це, однак, не стало в заваді звертатися до живопису олійними фарбами і до скульптури, хоча кожна з цих галузей має власну специфіку.
1847 році він оприлюднив альбом літографій " Подвиги Геркулеса ". В 1848 році Доре стає учасником Паризького Салону, де виставляє свої роботи. Через 4 роки він розриває зв'язок з журналом, де працював найманцем. З цього моменту Гюстав займається оздобленням дешевих видань. В 1853 році він зробив світлини до Байрона.
Довершеним зразком скульптурної майстерності Густава Доре стала кабінетна скульптура "Парка і божок кохання Ерот " або «Кохання в руках Долі». Віртуозний малювальник з розвиненою художньою уявою, він переніс усю майстерність на відтворення алегоричних фігур Парки та Ерота.
Па́рки (лат. Parcae) — у давньоримській міфології богині долі, яким відповідали грецькі мойри. Спочатку шанували одну парку — богиню народження, потім унаслідок ототожнення з мойрами з'явилося три парки. Перша ткала нитку життя майбутньої людини, друга — підтримувала її. Найважливішою ставала третя Парка, котра тримала ножиці в руці і обрізала нитку, обриваючи заразом і життя особи.
В скульптурі Доре подав лише останню парку, котра загрозливо утримує ножиці напоготові. Разом із Еротом вони дивляться в один бік, наче спостерігаючи за черговою жертвою. Рука Ерота, можливо, була озброєна луком, бо сагайдак зі стрілами валяється біля ніг божка. Митець ретельно відтворив старече обличчя Парки з проваленими щоками і зморшкуватою шиєю, котрі контрастують з молодістю крилатого підлітка. Ретельно відтворені алегоричні фігури і деталі скульптурної групи (важкий плащ Парки, що нагадує плащ Смерті, сагайдак зі стрілами, пісочний годинник, атрибут нищівного бога Хроноса) вивели академічну за стилістикою скульптурну групу на рівень справжніх шедеврів.
Джерела ред.
- 100 великих графиков, Москва: «Кристалл», 2005 (рос.)
- Біблія в гравюрах Гюстава Доре, 2004 (рос.)