Відкрити головне меню

Париж-Ніцца (фр. Paris-Nice) — чоловіча професійна багатоденна шосейна велогонка, що проходить щороку у березні шляхами Франції.

Париж-Ніцца
Paris-Nice logo.svg
Інформація про гонку
Регіон Франція Франція
Місцеві назви фр. Paris-Nice
Дисципліна шосейна велогонка
Змагання Світовий тур UCI
Тип багатоденка
Організатор Amaury Sport Organisation
Директор гонки Кристіан Прюдомм
Історія
Перша гонка 1933
Номер гонки 75 (2017)
Перший переможець Бельгія Альфонс Шеперс
Рекорд перемог ІрландіяШон Келлі (7 разів)
Останній переможець КолумбіяСерхіо Енао

ІсторіяРедагувати

 
Маршрут першої велогонки Париж-Ніцца 1933 року

Вперше перегони Париж-Ніцца пройшли у 1933 році.[1] Переможцем став бельгієць Альфонс Шеперс. Під час Другої світової війни змагання не проводились. У 1946 році перегони відновились, але далі знову була перерва до 1950 року. Рекордсменом з перемог є ірландець Шон Келлі, який вигравав змагання сім разів поспіль, з 1982 по 1988 роки[1].

У 2003 на змаганнях після падіння з велосипеду помер казахстанський велогонщик Андрій Ківільов. Причиною смерті стала травма голови, адже спортсмен змагався без шолома.[2][3] Після цього випадку Міжнародний союз велосипедистів ввів правило про обов'язкове використання шоломів на велогонках.

Змагання неофіційно називають «гонка до сонця», адже вони починаються на початку березня у районі зимового Парижа і закінчуються через вісім днів у сонячній Французькій Рив'єрі.

Переважно велогонка стартує у передмісті Парижа та фінішує на Англійській набережній у Ніцці. Місце старту щороку змінюється. Місце фінішу змінювалось лише раз — у 1951 велогонка закінчувалась на перевалі Коль-д'Азур поблизу Ніцци[1]. Але на фініш приїхало мало глядачів, тому наступного року фініш знову перенесли у місто.

У 1959 році пройшла гонка Париж-Ніцца-Рим протяжністю 1955 км. На змаганнях проводились три заліки: Париж-Ніцца, Ніцца-Рим та загальний залік за всю гонку.

У 2005 році велогонка увійшла у серію UCI ProTour, а з 2011 року є частиною Світового туру UCI.[4]

ПереможціРедагувати

Рік Переможець Друге місце Третє місце
1933   Альфонс Шеперс   Луї Гардіквест   Бенуа Форе
1934   Гастон Ребрі   Роже Лапеді   Моріс Аршамбо
1935   Рене Вієтто   Антуан Дігнеф   Рауль Лесюр
1936   Моріс Аршамбо   Жан Фонтена   Альфонс Делур
1937   Роже Лапеді   Сільвен Марсаллу   Альберт ван Шендель
1938   Жуль Лові   Альбертін Діссо   Альберт ван Шендель
1939   Моріс Аршамбо   Франс Бондюель   Жирар Десме
1940-1945 Не проводились у зв'язку з Другою світовою війною
1946   Фермо Камелліні   Моріс Де Муер   Франс Бондюель
1947-1950 Не проводились
1951   Роже Декок   Люсьєн Тейссейре   Клебер Пйо
1952   Луйсон Бобе   Донато Дзампіні   Раймон Імпані
1953   Жан-П'єр Мунш   Роже Валковяк   Роже Бертаз
1954   Раймон Імпані   Нелло Лореді   Франціс Анастасі
1955   Жан Бобе   П'єр Молінері   Бернар Готьє
1956   Альфред Де Бруйн   П'єр Барботін   Франсуа Мае
1957   Жак Анкетіль   Дезіре Кетелер   Жан Бланкар
1958   Альфред Де Бруйн   Паскуале Форнара   Жермен Дерійке
1959   Жан Гражик   Жирар Сент   П'єріно Баффі
1960   Раймон Імпані   Франсуа Мае   Робер Казала
1961   Жак Анкетіль   Жозеф Груссар   Жозеф Планкарт
1962   Жозеф Планкарт   Том Сімпсон   Рольф Вольфсголь
1963   Жак Анкетіль   Руді Альтіг   Рік Ван Луй
1964   Ян Янссен   Жан-Клод Аннер   Жан Форестьє
1965   Жак Анкетіль   Руді Альтіг   Італо Дзіліолі
1966   Жак Анкетіль   Раймон Пулідор   Вітторіо Адорніо
1967   Том Сімпсон   Бернар Гайо   Рольф Вольфсголь
1968   Рольф Вольфсголь   Фердинанд Браке   Жан-Луї Бодін
1969   Едді Меркс   Раймон Пулідор   Жак Анкетіль
1970   Едді Меркс   Луїс Оканья   Ян Янссен
1971   Едді Меркс   Госта Петтерссон   Луїс Оканья
1972   Раймон Пулідор   Едді Меркс   Луїс Оканья
1973   Раймон Пулідор   Йоп Зутемельк   Едді Меркс
1974   Йоп Зутемельк   Алан Санті   Едді Меркс
1975   Йоп Зутемельк   Едді Меркс   Геррі Кнетеманн
1976   Мішель Лоран   Генні Куйпер   Луїс Оканья
1977   Фредді Мертенс   Геррі Кнетеманн   Жан-Люк Ванденбрук
1978   Геррі Кнетеманн   Бернар Гіно   Йоп Зутемельк
1979   Йоп Зутемельк   Свен-Аке Нільссон   Геррі Кнетеманн
1980   Жильбер Дукло-Ласай   Штефан Муттер   Геррі Кнетеманн
1981   Стівен Рош   Адрі ван дер Поль   Фонс Де Вольф
1982   Шон Келлі   Жильбер Дукло-Ласай   Жан-Люк Ванденбрук
1983   Шон Келлі   Жан-Марі Грезе   Стівен Рукс
1984   Шон Келлі   Стівен Рош   Бернар Гіно
1985   Шон Келлі   Стівен Рош   Фредерік Вішо
1986   Шон Келлі   Урс Ціммерманн   Грег Лемонд
1987   Шон Келлі   Жан-Франсуа Бернар   Лоран Фігнон
1988   Шон Келлі   Ронан Пенсек   Жуліан Гороспе
1989   Мігель Індурайн   Стівен Рош   Марк Мадіо
1990   Мігель Індурайн   Стівен Рош   Люк Лебланк
1991   Тоні Ромінгер   Лоран Жалабер   Мартіаль Гаян
1992   Жан-Франсуа Бернар   Тоні Ромінгер   Мігель Індурайн
1993   Алекс Цюллє   Лоран Безо   Паскаль Ланс
1994   Тоні Ромінгер   Хесус Монтоя   В'ячеслав Єкімов
1995   Лоран Жалабер   Владислав Бобрик   Алекс Цюллє
1996   Лоран Жалабер   Ленс Армстронг   Кріс Бордмен
1997   Лоран Жалабер   Лоран Дюфо   Сантьяго Бланко
1998   Франк Ванденбрук   Лоран Жалабер   Марселіно Гарсія Алонсо
1999   Мікаель Бугерд   Маркус Цберг   Сантьяго Ботеро
2000   Андреас Клоден   Лоран Брошар   Франсіско Мансебо
2001   Даріо Фріго   Раймондас Румсас   Петер Ван Петегем
2002   Олександр Винокуров   Санді Сазар   Лоран Жалабер
2003   Alexandre Vinokourov   Мікель Саррабейтія   Давіде Ребеллін
2004   Йорг Якше   Давіде Ребеллін   Боббі Джуліч
2005   Боббі Джуліч   Алехандро Вальверде   Константіно Забалья
2006   Флойд Ландіс   Патхі Віла   Антоніо Колом
2007   Альберто Контадор   Давіде Ребеллін   Луїс Леон Санчес
2008   Давіде Ребеллін   Рінальдо Ночентіні   Ярослав Попович
2009   Луїс Леон Санчес   Френк Шлек   Сильвен Шаванель
2010   Альберто Контадор   Луїс Леон Санчес   Роман Кройцігер
2011   Тоні Мартін   Андреас Кльоден   Бредлі Віггінс
2012   Бредлі Віггінс   Ліуве Вестра   Алехандро Вальверде
2013   Річі Порт   Ендрю Таланскі   Жан-Крістоф Перо
2014   Карлос Бетанкур   Руй Альберто Кошта   Артур Вішо
2015   Річі Порт   Міхал Квятковський   Сімон Шпілак
2016   Герайнт Томас   Альберто Контадор   Річі Порт
2017   Серхіо Луїс Енао   Альберто Контадор   Данієль Мартін

Найтитулованіші переможціРедагувати

К-сть перемог Велогонщик Країна Роки
7 Шон Келлі   Ірландія 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988
5 Жак Анкетіль   Франція 1957, 1961, 1963, 1965, 1966
3 Едді Меркс   Бельгія 1969, 1970, 1971
Лоран Жалабер   Франція 1995, 1996, 1997
Йоп Зутемельк   Нідерланди 1974, 1975, 1979
2 Раймон Пулідор   Франція 1972, 1973
Тоні Ромінгер   Швейцарія 1991, 1994
Раймон Імпані   Бельгія 1954 y 1960
Мігель Індурайн   Іспанія 1989 y 1990
Олександр Винокуров   Казахстан 2002 y 2003
Моріс Аршамбо   Франція 1936 y 1939
Альберто Контадор   Іспанія 2007 y 2010
Річі Порт   Австралія 2013 y 2015

Перемоги за країнамиРедагувати

Країна К-сть перемог
  Франція 21
  Бельгія 14
  Ірландія 8
  Нідерланди 6
  Іспанія 5
  Німеччина 4
  Італія
  Швейцарія
  Велика Британія
3
  Казахстан
  США
  Австралія
  Колумбія
2

ПриміткиРедагувати

  1. а б в History. letour.fe. ASO. Процитовано 7 December 2015. 
  2. Jones, Jeff. Kivilev dies of injuries. Cycling News. Процитовано 3 December 2015. 
  3. Andrei Kivilev: September 21, 1973 - March 12, 2003. Cycling News. Процитовано 3 December 2015. 
  4. Paris-Nice 2011 Tony Martin wins race to the sun after Thomas Voeckler claims second stage on Cote-dAzur. telegraph.co.uk. Процитовано 7 December 2015. 

ПосиланняРедагувати