Відкрити головне меню

Параметр у програмуванні — змінна, значеня якої встановлюється при виклику функції і передається в функцію для використання в обчисленнях.

Параметр формальнийРедагувати

Формальний параметр — ідентифікатор або спеціальний символ мови програмування, що використовується при описанні підпрограми (процедури, функції). В описанні функції можуть бути вказані деякі характеристики її параметрів (типи та класи значень, спосіб використання фактичних параметрів).

Тіло функції (її код) визначає сукупність дій над параметрами.

Параметр фактичнийРедагувати

Фактичний параметр (в специфікації окремих мов програмування також аргумент) — значення змінної або константа, що заміщує формальний параметр при виклику функції. В окремих мовах програмування фактичними параметрами можуть бути вирази, рядки, ідентифікатори змінних, масивів, перемикачів, процедури та функції тощо.

Принцип роботиРедагувати

Під час виконання функції замість її формальних параметрів підставляють відповідні значення фактичних параметрів. Тип, кількість і порядок слідування формальних і фактичних параметрів, зазвичай, мають відповідати один одному.

В деяких мовах, наприклад, С, параметри завжди передаються за значенням. У фортрані, навпаки, передача завджи відбувається за посиланням, тобто насправді передається адреса відповідної змінної. У випадку, якщо фактичним параметром є вираз в функцію передається результат обчислення виразу. В окремих мовах існує можливість вибору способу передачі фактичних параметрів — за значенням або посиланням.

ДжерелаРедагувати