Паралактичний трикутник

Паралактичний трикутник[1] (навігаційний трикутник, PZX-трикутник) — в астронавігації сферичний трикутник на небесній сфері, вершинами якого є полюс (P), зеніт (Z), і будь-яке обране світило (X). Іншими словами, паралактичний трикутник утворений взаємним перетинанням небесного меридіана, кола рівних висот і кола схилення.

Сторонами трикутника є дуги PZ = 90° — φ, ZR = z і PR = 90° — δ, де φ — широта на якій перебуває спостерігач, z — зенітна відстань світила, а δ — його схилення.

Кути трикутника в свою чергу: при вершині Z = 180 ° — A, де A — це азимут, при вершині P = t, тобто дорівнює годинному куту і третій кут, при світилі R, позначається q і називається паралактичним кутом.

Конфігурація паралактичного трикутника залежить від широти, на якій перебуває спостерігач, і від часу.

ЗастосуванняРедагувати

Розв'язок параллактичного трикутника дозволяє визначити координати місця спостереження, а також розрахувати моменти часу сходу і заходу світил відносно місця спостереження, азимути світил при сході і заході, визначити місцевий зоряний час.

Астрономічні трикутникиРедагувати

Окремими випадками паралактичних трикутників є астрономічні трикутники, які використовуються для переходу між різними системами сферичних координат, що застосовуються в астрономії, за допомогою формул сферичної тригонометрії.

Перший астрономічний трикутник використовується для переведення координат з першої екваторіальної системи в горизонтальну і назад.

Другий астрономічний трикутник використовується для переведення координат з другої екваторіальної системи в екліптичні і назад.

Третій астрономічний трикутник використовується для переведення координат з другої екваторіальної системи в галактичну і назад.

Перший астрономічний трикутник PZR 
Другий астрономічний трикутник RPM 
Третій астрономічний трикутник GPR 

ПриміткиРедагувати

  1. Паралактичний трикутник // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 344. — ISBN 966-613-263-X.

ПосиланняРедагувати