Відкрити головне меню

Папужка болотяний

вид птахів
(Перенаправлено з Папуга земляний)
Папужка болотяний
Ground Parrot cooloolah.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Підродина: Platycercinae
Триба: Pezoporini
Рід: Болотяний папужка (Pezoporus)
Вид: Папужка болотяний
Біноміальна назва
Pezoporus wallicus
Kerr, 1792
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pezoporus wallicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pezoporus wallicus
EOL logo.svg EOL: 1177909
ITIS logo.svg ITIS: 177599
IUCN logo.svg МСОП: 22685226
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 35540
Fossilworks: 369372

Папужка болотяний[2] (Pezoporus wallicus, англ. Eastern Ground Parrot) — вид папуг родини Psittaculidae. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з Шотландії. У 1792 році він згадав цей вид в книзі «Царство тварин». Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії Карла Ліннея.

ОписРедагувати

Папужка болотяний має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага — 250—300 грам. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25 см. Самиця відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.

ПоширенняРедагувати

Болотяні папужки живуть на трав'янистих рівнинах і болотистих місцевостях центральній та східній Тасманії. Поодинокі особини зустрічаються на східному і південному узбережжі Австралії. Там їхнє існування практично неможливе через велику кількість диких кішок і лисиць, які полюють на птахів.

Спосіб життяРедагувати

Ці птахи відрізняються гострим запахом і хрипло-каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Живляться травою, фруктами і ягодами.

Період гніздування земляного папуги припадає на осінь—початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести яєць. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо.

Середня тривалість життя земляного папуги — близько 15-ти років.

ОхоронаРедагувати

Чисельність болотяних папужок зменшується. Для них велику небезпеку представляють лісові пожежі, які є основною причиною різкого скорочення кількості особин. Полювання на цих птахів заборонене законом.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International (2012). Pezoporus wallicus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

ПосиланняРедагувати