Паоло Відоц
Паоло Відоц (італ. Paolo Vidoz, 21 серпня 1970, Горіція) — італійський професійний боксер, призер Олімпійських ігор, призер чемпіонатів світу і Європи серед любителів, чемпіон Європи за версією EBU (2005—2006).
Паоло Відоц | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Італія |
Народження | 21 серпня 1970 (54 роки) Горіція |
Вагова категорія | важка |
Зріст | 191 |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 27 січня 2001 |
Останній бій | 16 грудня 2011 |
Боїв | 39 |
Перемог | 28 |
Перемог нокаутом | 15 |
Поразок | 11 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Представник Італія | |||
Бокс | |||
Олімпійські ігри | |||
Бронза | Сідней 2000 | понад 91 кг | |
Чемпіонат світу | |||
Бронза | Будапешт 1997 | понад 91 кг | |
Бронза | Х'юстон 1999 | понад 91 кг | |
Чемпіонат Європи | |||
Срібло | Тампере 2000 | понад 91 кг |
Аматорська кар'єра
ред.Паоло Відоц дебютував на аматорському ринзі 1988 року. Протягом 1990—1999 років незмінно потрапляв на п'єдестал пошани чемпіонатів Італії у надважкій вазі, при цьому 6 разів ставав чемпіоном.
1996 року на Олімпійських іграх 1996 програв в першому бою Алексісу Рубалькаба (Куба).
1997 року на чемпіонаті світу дійшов до півфіналу, в якому програв знову Алексісу Рубалькаба (Куба) — 7-13.
1998 року на чемпіонаті Європи в чвертьфіналі програв Володимиру Лазебніку (Україна) — 4-11.
1999 року на чемпіонаті світу у чвертьфіналі переміг Алексіса Рубалькабу — 5-2, а в півфіналі програв Мухтархану Дільдабекову (Казахстан) — 1-3.
2000 року на чемпіонаті Європи в фіналі програв Олексію Лєзіну (Росія) — 5-7.
Виступ на Олімпіаді 2000
ред.- Переміг Келвіна Брока (США)
- Переміг Семюеля Пітера (Нігерія) — 14-3
- Програв Одлі Гаррісону (Велика Британія) — 16-32
Професіональна кар'єра
ред.Дебютував на професійному ринзі 27 січня 2001 року.
За період 2001—2002 роки Відоц провів 12 боїв, в яких здобув 11 перемог і лише один раз програв. За 2003—2004 роки здобув ще 6 перемог і 9 жовтня 2004 року вийшов на бій за вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA проти непереможного росіянина Миколи Валуєва (37-0, 28KO).
Відоц проти Валуєва
ред.Валуєв, який мав перевагу у зрості, вазі і досвіді виступів на професійному ринзі, був явним фаворитом. Більш-менш рівна боротьба на ринзі була лише на початку бою. В дев'ятому раунді Відоц опинився в нокдауні, і представники його команди попросили рефері зупинити бій.[1] Як виявилося, Валуєв під час бою зламав Відоцу щелепу.[2] Після операції, під час якої лікара імплантували Відоцу в щелепу титанові пластини, у італійця з'явилося прізвисько Титанова щелепа.
Відоц повернувся на ринг 16 квітня 2005 року, нокаутувавши в третьому раунді литовця Міндаугаса Кулікаускаса, а вже 11 червня 2005 року в бою з Тімо Гофманом (Німеччина) завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU і звання інтерконтинентального чемпіона за версією IBF.
Відоц проти Вірчіса
ред.Відоц провів два вдалих захиста титула чемпіона Європи проти Майкла Спротта (Велика Британія) та Ченгіза Коца (Німеччина) і 15 липня 2006 року зустрівся в Гамбургзі в бою з Володимиром Вірчісом (Україна). В шостому раунді Вірчіс завдав прямого удару правою, після якого Відоц впав і не зміг піднятися до закінчення відліку рефері.[3] Відоц втратив звання чемпіона. Провівши два переможних боя з маловідомими супротивниками, 19 травня 2007 року на тій же арені Гамбурга Відоц зустрівся в реванші з Володимиром Вірчісом. Бій пройшов усю дистанцію, закінчившись одностайною перемогою українця. Відоц не зміг повернути собі титул чемпіона Європи.[4]
Завершення кар'єри
ред.Ще три рази на завершальному етапі своєї кар'єри Паоло виходив на бої за вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU, але програв і Сінан Шаміль Сам (Туреччина), і Метту Скелтону (Велика Британія) 2008 року і Альберту Сосновському (Польща) 2009 року.
16 грудня 2011 року Відоц провів останній в кар'єрі бій за титул чемпіона Італії, програвши за очками Матео Модуньо.
Примітки
ред.- ↑ Валуев стал чемпионом. www.gorodovoy.spb.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Валуев сломал Видоцу челюсть. AllBoxing.ru - Все новости бокса, MMA, бои на видео (рос.). 14 жовтня 2004. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Владимир Вирчис завоевал титул чемпиона Европы, Руслан Чагаев нокаутировал Майкла Спротта. allboxing.ru. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Бокс: украинцы Дзинзирук и Вирчис побеждают в Гамбурге (+ фото). www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 8 червня 2020.
Посилання
ред.- Паоло Відоц — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
- Паоло Відоц(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec