Паоло Відоц
Паоло Відоц (італ. Paolo Vidoz, 21 серпня 1970, Горіція) — італійський професійний боксер, призер Олімпійських ігор, призер чемпіонатів світу і Європи серед любителів, чемпіон Європи за версією EBU (2005—2006).
Паоло Відоц  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 Італія |
| Народився |
21 серпня 1970 (53 роки) Горіція |
| Вагова категорія | важка |
| Зріст | 191 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 27 січня 2001 |
| Останній бій | 16 грудня 2011 |
| Боїв | 39 |
| Перемог | 28 |
| Перемог нокаутом | 15 |
| Поразок | 11 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Італія
| |||
| Бокс | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Бронза | Сідней 2000 | понад 91 кг | |
| Чемпіонат світу | |||
| Бронза | Будапешт 1997 | понад 91 кг | |
| Бронза | Х'юстон 1999 | понад 91 кг | |
| Чемпіонат Європи | |||
| Срібло | Тампере 2000 | понад 91 кг | |
Аматорська кар'єра ред.
Паоло Відоц дебютував на аматорському ринзі 1988 року. Протягом 1990—1999 років незмінно потрапляв на п'єдестал пошани чемпіонатів Італії у надважкій вазі, при цьому 6 разів ставав чемпіоном.
1996 року на Олімпійських іграх 1996 програв в першому бою Алексісу Рубалькаба (Куба).
1997 року на чемпіонаті світу дійшов до півфіналу, в якому програв знову Алексісу Рубалькаба (Куба) — 7-13.
1998 року на чемпіонаті Європи в чвертьфіналі програв Володимиру Лазебніку (Україна) — 4-11.
1999 року на чемпіонаті світу у чвертьфіналі переміг Алексіса Рубалькабу — 5-2, а в півфіналі програв Мухтархану Дільдабекову (Казахстан) — 1-3.
2000 року на чемпіонаті Європи в фіналі програв Олексію Лєзіну (Росія) — 5-7.
Виступ на Олімпіаді 2000 ред.
- Переміг Келвіна Брока (США)
- Переміг Семюеля Пітера (Нігерія) — 14-3
- Програв Одлі Гаррісону (Велика Британія) — 16-32
Професіональна кар'єра ред.
Дебютував на професійному ринзі 27 січня 2001 року.
За період 2001—2002 роки Відоц провів 12 боїв, в яких здобув 11 перемог і лише один раз програв. За 2003—2004 роки здобув ще 6 перемог і 9 жовтня 2004 року вийшов на бій за вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA проти непереможного росіянина Миколи Валуєва (37-0, 28KO).
Відоц проти Валуєва ред.
Валуєв, який мав перевагу у зрості, вазі і досвіді виступів на професійному ринзі, був явним фаворитом. Більш-менш рівна боротьба на ринзі була лише на початку бою. В дев'ятому раунді Відоц опинився в нокдауні, і представники його команди попросили рефері зупинити бій.[1] Як виявилося, Валуєв під час бою зламав Відоцу щелепу.[2] Після операції, під час якої лікара імплантували Відоцу в щелепу титанові пластини, у італійця з'явилося прізвисько Титанова щелепа.
Відоц повернувся на ринг 16 квітня 2005 року, нокаутувавши в третьому раунді литовця Міндаугаса Кулікаускаса, а вже 11 червня 2005 року в бою з Тімо Гофманом (Німеччина) завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU і звання інтерконтинентального чемпіона за версією IBF.
Відоц проти Вірчіса ред.
Відоц провів два вдалих захиста титула чемпіона Європи проти Майкла Спротта (Велика Британія) та Ченгіза Коца (Німеччина) і 15 липня 2006 року зустрівся в Гамбургзі в бою з Володимиром Вірчісом (Україна). В шостому раунді Вірчіс завдав прямого удару правою, після якого Відоц впав і не зміг піднятися до закінчення відліку рефері.[3] Відоц втратив звання чемпіона. Провівши два переможних боя з маловідомими супротивниками, 19 травня 2007 року на тій же арені Гамбурга Відоц зустрівся в реванші з Володимиром Вірчісом. Бій пройшов усю дистанцію, закінчившись одностайною перемогою українця. Відоц не зміг повернути собі титул чемпіона Європи.[4]
Завершення кар'єри ред.
Ще три рази на завершальному етапі своєї кар'єри Паоло виходив на бої за вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU, але програв і Сінан Шаміль Сам (Туреччина), і Метту Скелтону (Велика Британія) 2008 року і Альберту Сосновському (Польща) 2009 року.
16 грудня 2011 року Відоц провів останній в кар'єрі бій за титул чемпіона Італії, програвши за очками Матео Модуньо.
Примітки ред.
- ↑ Валуев стал чемпионом. www.gorodovoy.spb.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Валуев сломал Видоцу челюсть. AllBoxing.ru - Все новости бокса, MMA, бои на видео (рос.). 14 жовтня 2004. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Владимир Вирчис завоевал титул чемпиона Европы, Руслан Чагаев нокаутировал Майкла Спротта. allboxing.ru. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Бокс: украинцы Дзинзирук и Вирчис побеждают в Гамбурге (+ фото). www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 8 червня 2020.
Посилання ред.
- Паоло Відоц — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
- Паоло Відоц(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec