Відкрити головне меню

«Пан оформлювач» (рос. «Господин оформитель») — російський радянський художній фільм, один з перших радянських фільмів на містичну тематику. Знятий в 1988 році за мотивами оповідання Олександра Гріна «Сірий автомобіль».

Пан оформлювач Picto infobox cinema.png
рос. Господин оформитель
Господин оформитель.jpg
Жанр Містика
драма
Режисер Олег Тепцов
Сценарист Юрій Арабов
У головних
ролях
Віктор Авілов
Ганна Дем'яненко
Михайло Козаков
Іван Краско
Вадим Лобанов
Оператор Анатолій Лапшов
Композитор Сергій Курьохін
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 103 хвилин
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1988
IMDb ID 0157713

Зміст

ЗмістРедагувати

Початок 20-го століття. Одного відомого і талановитого оформлювача, який малював і робив скульптури, не покидала думка про суперництво з богом. Він створив прекрасний манекен, зліплений з натурниці Анни, хворої на сухоти бідолахи. А через роки зустрів Марію, як дві краплі води схожу на своє творіння. Та це точно не Анна! Містичні таємниці таять у собі несподівані розгадки.

РоліРедагувати

Жіночий вокал, що звучить в кульмінації фільму, належить Ользі Кондиної (в титрах її ім'я не згадується).

Знімальна групаРедагувати

У записі музики до фільму брали участь музиканти групи «Кино»: Ю. Каспарян, І. Тихомиров і Г. Гур'янов. Музика Сергія Курьохіна з фільму «Пан оформлювач» була використана також в музичному оформленні вистави «Колекціонер» (за романом Д. Фаулза) — перший великий режисерській роботі актора Сергія Виноградова в 1993 році у театрі Романа Віктюка, потім у «Театральної компанії Сергія Виноградова». Телеверсія вистави записана в 1994 році.

  • Директор картини: Веніамін Кутіков

Робота над фільмомРедагувати

Фільм є рімейком дипломної роботи режисера Олега Тепцова, яку йому порекомендували перезняти у вигляді повнометражної картини. Як будинок Гриль у фільмі виступав особняк Фолленвейдера. Одна з фінальних сцен, в якій герой гине на проїжджій частині мосту під колесами автомобіля, знімалася на Великому Петровському мосту. Коли фільм вийшов на екрани, міст був ще відкритий для руху наземного транспорту. Деякі епізоди знімалися на Смоленському лютеранському кладовищі.

У фільмі використані роботи таких художників, як Франц фон Штук (1863—1928), Едвард Берн-Джонс (1833—1898), Оділон Редон (1840—1916), Арнольд Беклін (1827—1901), Джон Еверетт Міллес (1829—1896), Жан Дельвіль (1867—1953), Макс Клінгер (1857—1920) та ін.

Тінь БлокуРедагувати

В кінці фільму, коли пан оформлювач лежить біля каміна в крові, звучить запис вірша А. А. Блоку «Кроки Командора» у виконанні Едуарда Багрицького. У фільмі є і «цитата» з Блока: Арлекін, стрибучий в намальоване віконце, — епізод з п'єси «Балаганчик», написаної Блоком в 1906 році. В одному з кадрів видно фотографія на столі Платона Андрійовича, на якій він зображений поруч з Блоком. Це фото є монтажем знімка Віктора Авілова і фотографії, на якій поряд з Блоком варто Корній Чуковський.

Дружбу героя Віктора Авілова з Блоком «доводить» ще й той факт, що поет з осені 1907 р. по 1910 р. проживав у дворовому флігелі особняка А. І. Томсен-Боннара, на Галерної вулиці, 41. Як відомо, будинок «пана оформлювача» перебував на тій же вулиці, тільки в будинку 55.

Нагороди та номінаціїРедагувати

  • 1989 — премія «Ніка»
    • «Найкраща робота художника по костюмах», перемога (Лариса Коннікова)
    • «Найкращий звук», номінація
    • «Найкраща робота художника-постановника», номінація

Критичні відгукиРедагувати

  • А. Тарханов: «Чи жаль авторам Платона Андрійовича? Схоже, що ні. Схоже, що підсвідомо найголовніша жертва — це красиве життя Петербурга епохи до-першої-війни».
  • М. Трофименков: «„Оформлювач“ з'явився занадто рано. Пройде ще три-чотири роки, і мода на салон і символізм, на модерн і дягілєвські балети, на ляльковий еротизм і мундштуки слонової кістки захлесне вчорашню рок-н-рольну богему».

ПосиланняРедагувати