Роман Панчук (псевдо.: «Заморський», «Мук»; нар. 1921, с. Чорний Потік Надвірнянський повіт Станіславське воєводство — пом. 8 січня 1947, м. Станіслав) — український військовик, командир сотні УПА «Опришки».

Роман Панчук
УПА погон 07 - Хорунжий.svg Хорунжий
Загальна інформація
Народження 1921(1921)
с. Чорний Потік Надвірнянського повіту Станіславського воєводства
Смерть 8 січня 1947(1947-01-08)
м. Станіслав
Псевдо «Заморський», «Мук»
Військова служба
Роки служби 1943-1945
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
OUN-B-01.svg ОУНР
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
командир сотні «Опришки»

ЖиттєписРедагувати

Народився 2 квітня 1922 року в с. Чорний Потік Надвірнянського повіту Станіславського воєводства (тепер Надвірнянського району Івано-Франківської області) в учительській родині. Після закінчення школи с. Цуцилів навчався у Станиславівській гімназії, вступив до Юнацтва ОУН. Навчання був змушений перервати в лютому 1938 р. У 1941 р. закінчив середню школу в м. Надвірна і двомісячні педагогічні курси в м. Коломия, далі працював офіційно учителем у с. Лісна Тарновиця Надвірнянського повіту, а підпільно — організаційним референтом по роботі з Юнацтвом у Надвірнянському повітовому проводі ОУН. Через загрозу арешту перейшов на нелегальне становище. У липні 1943 р. за завданням ОУН вступив до дивізії «Галичина», пройшов підстаршинський вишкіл у м. Брно і старшинський — у м. Гайдельберг.

Приїхав додому в жовтні 1943 р. у відпустку, з якої не повернувся в частину, а перейшов у підпілля. На початку 1944 р. скерований до Калуської округи ОУН для організації відділів УПА. З початку березня до квітня 1944 р. — при Старшинській школі «Олені-1» в рою військово-польової жандармерії, далі — інструктор-вишкільник новоорганізованої сотні «Журавлі» (командир — Юсип Ярослав) та командир чоти. У серпні 1944 р. призначений командиром сотні «Загроза», яка восени увійшла до куреня «Промінь» у Групі «Магура» ВО-4 «Говерля» УПА-Захід.

На початку березня 1945 р. сотня була розбита і 15.03.1945 отримав відпустку за станом здоров'я, а 15.04.1945 відрахований з командного складу Групи «Магура». Переховувався в батьків у с. Лісна Тарновиця, 25.02.1946 вийшов з повинною в Ланчинський РВ НКВС. Влаштувався на роботу до середньої школи вчителем математики в Ланчині, там же арештований 5.08.1946.

Засуджений 5.11.1946 до розстрілу, вирок здійснений 8.01.1947 у Станіславській тюрмі.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Степан Лесів, Петро Ганцюк. Курінь УПА «Промінь»: історія формування та бойовий шлях відділів. — Історичний клуб «Магура», 2016. — с. 75-77.


[[]]