Відкрити головне меню

Пани́-ра́да — установа центрального державного управління у Великому князівстві Литовському в період до Люблінської унії (1569).

Походила з боярських княжих рад попереднього періоду та княжої ради віленських правителів Литовського князівства.

До кінця 15 ст. була установою звичаєвого права. Привілеї 1492 і 1506 надали їй характеру постійної, підтвердженої законом установи.

Спочатку складалася з найвизначніших і найвпливовіших феодальних володарів (княжат і панят) та кількох представників центральної адміністрації. У процесі своєї еволюції поступово втрачала своїх членів, що не посідали урядів, замість яких зростало представництво державної адміністрації та римо-католицької церкви.

Мала широкі повноваження у вирішенні зовнішніх справ, внутрішнього управління, суду (над представниками привілейованих груп населення) та фінансових питань. Одночасно це завжди був орган дорадчого характеру, до якого великі князі зверталися для вирішення найважливіших державних справ.

У 16 столітті стала свого роду вищою палатою тогочасного станового представництва — вального сейму.

Дивись такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати