Пам'ятник Катерині II (Вільна)

Пам'ятник Катерині II — пам'ятник імператриці Катерині Великій, що не зберігся, у Вільнюсі роботи Марка Антокольського.

Пам'ятник Катерині II

54°41′07″ пн. ш. 25°17′15″ сх. д. / 54.685277777805552546° пн. ш. 25.28750000002778009° сх. д. / 54.685277777805552546; 25.28750000002778009Координати: 54°41′07″ пн. ш. 25°17′15″ сх. д. / 54.685277777805552546° пн. ш. 25.28750000002778009° сх. д. / 54.685277777805552546; 25.28750000002778009
Країна  Російська імперія
Розташування Вільнюс
Тип втрачена спорудаd і пам'ятник
Архітектор Антокольський Марко Матвійович
Дата заснування 10 вересня 1904

Пам'ятник Катерині II. Карта розташування: Росія
Пам'ятник Катерині II
Пам'ятник Катерині II
Пам'ятник Катерині II (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Пам'ятник Катерині II
Пам'ятник Катерині II у Вільні

Ідея спорудження пам'ятника з'явилася у зв'язку зі сторічною річницею приєднання Північно-Західного краю до Російської імперії внаслідок розділів Речі Посполитої. Було засновано спеціальний комітет, до якого було запрошено уродженця Вільни, знаменитого скульптора Антокольського, який у 1900 погодився взятися за виконання пам'ятника. Ще до своєї смерті в 1902 він встиг виготовити пам'ятник і бронзові прикраси, які були схвалені. Весною 1903 пам'ятник доставлено у Вільню.

Пам'ятник був дуже витончений і був одним із найкращих творів талановитого скульптора.

Імператриця, що стоїть, дивилася на схід, у лівій простягнутій руці у неї була держава, а в правій — скіпетр. Висота фігури з підніжкою складала близько 3 метрів, а висота всього пам'ятника – 8 метрів. Вага статуї складала 22 тонни, включаючи п'єдестал — 33 тонни. На передній стороні п'єдесталу було висічено золотими літерами «Імператриця Катерина Друга», на протилежному боці було висічено відомий девіз «Отторженная возвратих».

Монумент був встановлений на Кафедральній площі, після того, як коштом місцевого купця А. М. Пімонова [1] були проведені дорогі роботи зі стабілізації фундаменту. Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 10 вересня 1904. На урочистостях з нагоди відкриття зібралися всі видні люди Північно-Західного краю, був також великий князь Михайло Олександрович, молодший брат Миколи II. У зв'язку із встановленням пам'ятника було також проведено загальне облагородження раніше запущеної площі, було розбито сквер.

Пам'ятнику не судилося простояти довго: в 1915, при наближенні німецьких військ, він був демонтований і евакуйований углиб Росії. Його сліди загубилися під час Громадянської війни.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Председатели Вильнюсской старообрядческой общины. Книжница Самарского староверия. 2008. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 28 жовтня 2012.

Посилання ред.