Пам'ятники Херсона
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Ця стаття є переліком монументів та пам'ятників сучасного Херсона з різних епох та присвячених різним особам та подіям.
Сучасні пам'ятники ред.
Назва | Дата встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Пам'ятник Невідомому солдатові | Цвинтар на Забалці | |||
Стела пам'яті нафтовикам, що полягли в боях | Вул. Нафтовиків | |||
Меморіал «Слава визволителям Херсона в роки Великої Вітчизняної війни» | Просп. Незалежності | На постаменті розміщено світлини та прізвища тих, кому присвоєно звання Героя Радянського Союзу за звільнення Херсона. А також фото хроніки, план військової операції 13 березня 1944 року на берегах Дніпра. | ||
Меморіальний комплекс загиблим викладачам та студентам | Сквер Аграрного університету | Напис на постаменті: «Студентам та співробітникам інституту, які загинули в боях за нашу Батьківщину. Вічна пам'ять полеглим 1941—1945 рр.» | ||
Скульптура моряка | Вул. Соборна | Біля входу до Херсонського морехідного училище рибної промисловості розташована бронзова скульптура моряка та гармата зразка XVIII століття. | ||
Меморіал Афіни Паллади | Вул. Небесної сотні, 27 | Розташована на території Херсонського Державного Університету, обрамлена клумбою. Тут же розташовано меморіальну дошку викладачам та студентам ВНЗ, які загинули під час Другої світової війни. | ||
Серце закоханих | Парк «Херсонська фортеця» | Одночасно було встановлено архітектурний ансамбль, який складається з «Серця закоханих» та «Лавки закоханих». | ||
Казкове дерево | Вул. Європейська | Автор — херсонський скульптор «Гепард». Скульптура являє собою засохлий платан XVIII століття з ручною різьбою. | ||
Пам'ятник робітниці нафтопереробного заводу | Вул. Нафтовиків, 75 | Скульптура розташована на будівлі Херсонського нафтеперегонного заводу. | ||
Пам'ятник нафтовикові | Вул. Нафтовиків, 75 | Скульптура розташована на будівлі Херсонського нафтеперегонного заводу. | ||
Скульптура «Спорт» | Вул. Петра Калнишевського, 2а | Розташована на вході до Вищого училища фізичної культури. | ||
Меморіальний камінь у пам'ять про загиблих вчителів | Парк «Херсонська фортеця» | Встановлений вчителями однієї зі шкіл Таврійського мікрорайону. Напис на камені говорить: «Алея пам'яті вчителів м. Херсон, загиблих у боях Великої Вітчизняної війни». | ||
Пам'ятник загиблим при форсуванні Дніпра та звільненні Херсона | Антонівка | Розташований на повороті до залізничного мосту. На меморіальній дошці написано: «Хто поліг у бою, славен у віках, бо загинув він, як герой! Тут 13 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту, 49-а гвардійська, 295-а стрілецька дивізії, 377-й полк, 243-й окремий батальйон зв'язку та 773-й окремий радіо-дивізіон форсували Дніпро і в результаті запеклих вуличних боїв очистили наше місто від німецько-фашистських загарбників. Вам, витязі Великої Вітчизняної війни, що повернули Херсону сонце й радість, — СЛАВА!» | ||
Меморіал від мешканців селищ Антонівка та Кіндійки | Кіндійка | |||
Статуя сфінкса[1] | Житлоселище | |||
Статуя німфи[1] | ||||
Стела на честь Миколи Кузнєцова | Вул. Перекопська, 173а | Встановлена в дворі школи № 36. | ||
Пам'ятник херсонським портовикам, які загинули в Другій світовій війні | ||||
Пам'ятник Леніну | Вул. Марії Фортус | Знаходиться на території Орендного рибогосподарського кооперативу «Рибалки Херсона». | ||
Скульптури двох атлантів | Приб. кін. ХІХ — поч. ХХ ст. | Вул. Європейська, 8 | Скульптури двох атлантів розташовані на стіні будинку, підтримують балкон. Автор скульптур, як і будинку, — не відомий[2]. | |
Пам'ятний знак Богданові Хмельницькому | 1990-ті | Вул. Перекопська, 13 (Площа поряд із кінотеатром «Ювілейний») | Пам'ятний знак встановлений невідомо ким і коли точно, на якому значиться напис: «На цьому майдані буде споруджено пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому»[3]. | |
Пам'ятник Джонові Говарду | 1820 | Просп. Незалежності, 50 | Встановлений на могилі Джона Говарда, скульптор — Василь Стасов. П'єдестал та обеліск виготовлені з інгулецького вапняка, сонячний годинник виготовлено з позолоченої міді. Напис на стелі говорить: «Говард. Помер 20 січня на 65 році життя. Alios salvos fecit. Vixit propter alios[4]». | |
Пам'ятник першим комсомольцям | 1959 | Парк «Херсонська фортеця» | Виконаний у вигляді 18-метрового обеліску на постаменті. Автори: архітектори — Л. А. Кузьменко, Ю. А. Моїсеєв, Ю. П. Тарасов, скульптор — П. І. Кравченко. 5 квітня 2021 р. з монумента була знята табличка з підписом[5]. | |
Пам'ятник страченим учасникам херсонського підпілля | 1965 | Вул. Європейська, 29 | За радянською легендою на місці, де було встановлено пам'ятник, 1942 року німці стратили десятьох радянських підпільників (серед них — члени підпільної піонерської організації брати Чернявські та Запорожчуки). | |
Пам'ятний камінь на місці форсування Дніпра | 1965 | Вул. Перекопська | За деякими свідченнями на місці встановлення пам'ятного каменю радянські спецслужби після звільнення міста від німецької окупації проводили масові страти місцевого населення, яке допомагало окупантам, було запідозрене в такій допомозі або ж брало участь в українському національно-визвольному русі. | |
Погруддя Іллі Кулика | 1966 | Парк «Херсонська фортеця» | Автори: скульптор М. Б. Писанко, архітектор — Ю. А. Васильченко. | |
Пам'ятний камінь на місці загибелі 1276 радянських громадян — жертв фашизму | 1966 | Вулиця Гімназична | ||
Пам'ятна стела про нагородження Херсонської області | 1967 | Привокзальна площа | Пам'ятник являє собою стелу з зображенням Ордена Леніна та меморіальну дошку з написом: «НАКАЗ Президіуму Верховної Ради СРСР про нагородження Херсонської області Української РСР Орденом ЛЕНІНА за успіхи, отримані трудящими області в господарському та культурному будівництві нагородити Херсонську область Української РСР Орденом ЛЕНІНА.» В травні 2015 зображення ордена демонтоване.[6] | |
Погруддя Дмитра Карбишева | 1968 | Вул. Полтавська, 89 | На меморіальній дошці можна прочитати: «Дмитрові Михайловичу Карбишеву від юних карбишевців школи-інтернату № 2» (погруддя було встановлено на території колишнього інтернату № 2). Автор — І. Г. Шапко. | |
Пам'ятник воїнам-визволителям | 1969 | Парк Слави | Пам'ятник становить собою танк «Т-34», встановлений на постамент. Встановлено на честь 25-річчя звільнення міста від німецької окупації. Архітектори: Ю. О. Васильченко, Ю. П. Тарасов. | |
Пам'ятник Солдати Суворова в бою | 1970 | Вул. Європейська | Барельєф херсонського скульптора Івана Білокура. | |
Пам'ятник на честь працівників ПТС, загиблих на фронтах війни | 1970 | Район ТЕЦ | ||
Пам'ятник Тарасові Шевченко | 1971 | Просп. Текстильників | Автори — скульптор Іван Білокур та архітектор Ю. Тарасов. | |
Пам'ятник Першим херсонським корабелам | 1972 (за іншими даними — 1971)[7] | Набережна по просп. Незалежності | Автори: скульптори — Іван Білокур, Володимир Потребенко, В. Л. Шкуропат, архітектори — Г. П. Сікула, Ю. П. Тарасов. Встановлений на кордоні Херсонської адміралтейської верфі, з якої 16 вересня 1783 року було спущено на воду перший корабель Чорноморського флоту «Слава Єкатерини», який зображено на монументі. | |
Пам'ятник Зої Космодем'янській | 1973 | Вул. Церковна, 19 | Встановлено на території школи № 13. Автори: скульптор — Володимир Потребенко, архітектор — М. Шевчук. | |
Монумент «Гармата-ветеран» на честь воїнів-визволителів міста | 1975 | Площа 13 Березня | Встановлений на честь 30-річчя перемоги в Другій світовій війні та 31-річчя визволення Херсона від німецької окупації. Являє собою 122-міліметрову гаубицю № 16647, встановлену на постамент. | |
Меморіальний камінь у пам'ять про загиблих у Другій світовій війні | 1975 | Встановлений на честь 30-річчя перемоги в Другій світовій війні вчителями школи № 55 в Шуменському мікрорайоні. | ||
Меморіальний комплекс загиблим землякам | 1977 | Острів, вул. Дорофеєва | Автори — архітектор І. М. Костюченко, скульптор В. Б. Процький (за іншими даними: скульптор — В. П. Яроцький, архітектор — М. М. Костенко). Обеліск стилізовано під вітрило, поруч зі стелою з барельєфами солдата, матроса, рибалки. На стелі зазначено: «В ім'я тих, хто живе сьогодні, заради майбутніх поколінь віддали свої життя наші воїни-земляки. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ». | |
Пам’ятник автомобілістам і шляховикам | 2013 | Миколаївське шосе | автомобіль ЗІС-5 на постаменті, архітектор В. М. В. М. Громихін | |
Погруддя Миколи Субботи | 1978 | Парк «Херсонська фортеця» | Автори — скульптор В. Шкуропат, архітектор Ю. Тарасов | |
Пам'ятник морякам Дунайської флотилії | 1979 (за іншими даними — 1980) | 2-й Слобідський пров. (Придніпровський узвіз, 1) | Становить собою броньований катер БКА № 301, піднятий 1979 року з дна Дніпра поблизу Антонівського мосту та встановлений того ж року на постамент, який нависає над Дніпром. Автори — архітектори Ю. П. Тарасов, А. С. Семенчук. | |
Пам'ятний знак «Воїнам-визволителям 295 стрілецької дивізії» | 1983 | Вул. 295 стрілецької дивізії | Автори: скульптор В. П. Яроцький, архітектор М. М. Костюченко. | |
Меморіальний комплекс Алея Слави | 1989 | Парк Слави | Встановлений на місці, де 1966 року в плавнях було знайдено тіло невідомого солдата. 13 березня 1967 року відбулося урочисте перепоховання воїна та встановлення пам'ятного знака. 9 травня 1967 року тут вперше було запалено Вічний вогонь. І вже 1989 року було повністю завершено масштабний скульптурний ансамбль «Алея Слави». Автори: архітектори В'ячеслав Громихін, С. Захаров, Ю. Платонов та скульптор Валентин Зноба. | |
Пам'ятник жертвам тоталітарного режиму | 1992 | Вул. Тираспільська | Автори — скульптор Є. В. Бондаренко, архітектор В'ячеслав Громихін. | |
Монумент на честь 50-річчя Перемоги в Другій світовій війні «Ніка» | 1995 | Площа Перемоги | Автори: скульптори Іван Білокур та Володимир Потребенко, архітектор М. Г. Костюченко. Пам'ятник виготовлено з бетону, його загальна висота — 22 метри. | |
Пам'ятник на честь воїнів-інтернаціоналістів «Скорботна мати» | 1999 | Парк Слави | Автори: скульптор Святослав Астаулов, архітектори Вячеслав Шевелюк та Володимир Чаплик. Являє собою мідну скульптуру скорботної жінки, яка тримає в руках ікону Христа Спасителя. Стоїть скульптура на постаментові, прикрашеному плиткою з червоного мармуру. Перед скульптурою знаходиться квітка тюльпану зі сталі, а також дошка з написом: «Синам Херсонщини, які загинули в Афганістані та в інших війнах за кордоном»[8]. | |
Пам'ятник постраждалим у Чорнобильській катастрофі | 2001 | Парк «Херсонська фортеця» | Пам'ятник має вигляд гранітної стели на подвійному постаменті, встановлений на центральній алеї парку імені Ленінського Комсомолу. Відкрито пам'ятник було на 15-ту річницю трагічних подій 1986 року. На лицевій стороні стели символічно зображено вогонь та дзвони, а в її центрі розміщено напис: «26 квітня 1986 року постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи». | |
Композиція «Пектораль» | 2005 | Вул. Грушевського, | Розташована на невеликому майданчикові біля Центрального ринку. Центральною фігурою композиції, що складається з трьох частин, є слов'янська богиня Лада — богиня врожаю та плодючості, з якою пов'язували пробудження природи. В руках вона тримає плоди — дольку кавуна та пук пшеничних колосків. Сама богиня перебуває в оточенні казкових птахів із жіночими обличчями. Нижній ярус скульптури зображує підводний світ, який нагадує про багатство Дніпровського лиману. Автор композиції — херсонський скульптор Юрій Степанян. | |
Скульптура Божої Матері | 2009 | Вул. Торгова | Автор — Віктор Тишкевич. Скульптура є зменшеною копією львівської Божої Матері. Розташовано скульптуру на місці зруйнованої більшовиками Покровської єдиновірної церкви. У висоту сягає 2,5 метра, виконана з білого штучного каменю, дивиться на схід сонця. | |
Погруддя Всеволода Заботіна | 2009[9] | Вул. Патона, 4 | Одночасно з відкриттям пам'ятника було відкрито сквер імені Всеволода Заботіна. Автор — скульптор Віктор Тишкевич. | |
Погруддя Василя Маргелова | 2010 | Вул. Перекопська | ||
Діорама «Перемога російського флоту над турками» | 5 жовтня 2011 | Ботанічний сад при ХДУ | Діорама складається з трьох частин: взяття росіянами під командуванням Олександра Суворова фортеці Ізмаїл, трьох бойових морських орденів — Суворова, Ушакова та Нахімова, а також закладання на верфі Херсона першого 60-гарматного корабля «Свята Катерина» для Чорноморського флоту. Ще однією частиною діорами є діючий храм-маяк Миколи Чудотворця в пам'ять за загиблими в Чорному морі моряками. Разом із діорамою було відкрито барельєф Григорію Потьомкіну[10]. | |
Пам'ятний знак «Героям Сталінграда» | 2012[11] | Площа Героїв | ||
Скульптура «Червона калина» | 2012 | Вул. Лютеранськаа, територія каплиці Феодора Ушакова | Пам'ятник присвячено міліціонерам, які загинули, виконуючи свій обов'язок. Автор скульптури — Юрій Степанян. Скульптура являє собою пам'ятник висотою 2,5 м, висечений з суцільного інкерманського каменю. На камені зображено жінку з опущеною головою, у руці вона тримає гроно калини[12]. | |
Меморіальний комплекс «Воїнам-інтернаціоналістам» | 15 лютого 2013[13] | Парк Слави | Автор — В'ячеслав Громихін. Являє з себе стелу, на якій зображено скульптуру молодого солдата. Також на табличках вибито імена 67 херсонців, які загинули в Афганській кампанії. Меморіальний комплекс розташовано навпроти Пам'ятнику воїнам-визволителям (танк Т34). Виготовлено пам'ятник із натурального 7-тонного каменю, у висоту він сягає до 5 метрів[14]. | |
Сон Сирени | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | Автор — київський скульптор Володимир Протас. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. | |
Візник | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | Автор — харківський скульптор Володимир Кочмар. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. | |
Поцілунок Кентавра | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | Автор — краматорський скульптор В'ячеслав Гутиря. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. | |
Скіф | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | Автор — харківський скульптор Сергій Сбитнєв. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. | |
Борисфен | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | Автор — дніпродзержинський скульптор Гарнік Хачатрян. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. | |
Цариця Таврії | 1 липня 2013 | Бульвар Мирний | Автор — херсонський скульптор Юрік Степанян. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1]. | |
Пам'ятник Небесній Сотні | 2014[15] | Площа Свободи | Щогла з прапором України встановлена на честь полеглих під час Євромайдану героїв Небесної Сотні, замінила пам'ятник Леніну. |
Колишні пам'ятники ред.
Назва | Дата встановлення | Дата знесення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Пам'ятник Орджонікідзе | 1946 | 2015 | Вул. Нафтовиків | Автори: скульптори — Іван Білокур, Володимир Потребенко, В. Л. Шкуропат, архітектори — Г. П. Сікула, Ю. П. Тарасов. Спочатку був встановлений на розі вул. Леніна (Соборна) та Жовтневої революції, 1959 року переміщений на сучасне місце перебування. Демонтований відповідно до рішення міської ради від 17 липня 2015 року. | |
Погруддя Ворошилову | Перехрестя вул. Старообрядницької та провул. Сестер Гозадінових | ||||
Скульптурна композиція «Ленін та Сталін» | 1950-ті | Шевченківський парк | Була вироблена з гіпсу й пофарбована «під бронзу». | ||
Скульптурна композиція «Сталін та Горький» | 1950-ті | Шевченківський парк | |||
Скульптурна композиція «Дружба народів» | Просп. Незалежності, перед клінічною лікарнею Суворовського району | Складалась із трьох скульптур: європейця, азійки та африканця. | |||
Пам'ятник Феліксу Дзержинському | Вул. Соборна | Дивився обличчям на фонтан, за спиною пам'ятника був будинок № 12 на вул. Соборній[16]. | |||
Пам'ятник Леніну | Просп. Незалежності, вхід до Шевченківського парку | ||||
Пам'ятник Павликові Морозову | Вул. Європейська | Розташовувався на фасаді кінотеатру імені Дружби Народів. | |||
Погруддя Леніну | Вул. Комкова | ||||
Пам'ятник Сталіну | Вул. Торгова | Був встановлений у Покровському сквері на місці зруйнованої церкви. | |||
Пам'ятник Сталіну | Потьомкінський сквер | Був встановлений у Потьомкінському сквері при вході в обласний драматичний театр. | |||
Пам'ятник Сталіну | Сер. 1950-тих | Вул. Нафтовиків | Стояв на місці, де згодом було розміщено пам'ятник Орджонікідзе. | ||
Пам'ятник Леніну | Кін. 1970-тих | Вул. Нафтовиків | Стояв на постаменті з-під пам'ятника Сталіну на місці, де згодом було розміщено пам'ятник Орджонікідзе. | ||
Пам'ятник Карлу Марксу | 1922 | 1980/90-ті | Потьомкінський сквер | Був встановлений замість пам'ятника Григорію Потьомкіну на його ж постаменті. Вироблений був секцією образотворчого мистецтва при Наросвіті. Перший варіант пам'ятника (бюст із вінком на грудях) не простояв довго і розсипався[17]. Другий пам'ятник Марксові на цьому ж місці було зруйновано під час війни[18]. Й уже 1958 року на його місці було встановлено міцнішу статую в повний зріст[19]. | |
Пам'ятник Леніну | 1930-ті | 1941 | Вул. Соборна, 34 | ||
Пам'ятник Леніну | 1965 | 2014[20] | Площа Свободи | Автори — скульптори Л. Родіонов, Ю. Лоховинін, архітектори Є. Полторацький, Є. Александров. | |
Пам'ятник Феліксові Дзержинському | 1976 | 2014[21] | Вулиця Лютеранська | Автори — скульптор Володимир Потребенко, архітектори І. Бурда, Ю. Тарасов. | |
Пам'ятна стела Героїв Сталінграда | 1982 (?) | 2011[22] | Площа Героїв | ||
Христос перед стражданнями | 2012 | 2014 | Територія храму Святої мучениці Варвари (Херсонська міська лікарня ім. Тропіних) | Скульптуру було вироблено з дерева польським скульптором Александром Майєрські. На ній було зображено образ Ісуса Христа перед розп'яттям. У ніч з 9 на 10 лютого скульптуру було викрадено невідомими[23]. | |
Погруддя Олександра Цюрупи | 1967 | 30 травня 2016[24] | Вул. Стрітенська, 23 | Розташований на території аграрного університету. Автор — Валентин Зноба. | |
Пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському | 1836, 2003 | 26 жовтня 2022 | Потьомкінський сквер | Пам'ятник було встановлено 1836 року в Потьомкінському сквері на честь 45-річчя поховання Григорія Потьомкіна у Спаському соборі. Автори — архітектор Франц Боффо та скульптор Іван Мартос. 27 квітня 1921 року демонтований більшовиками та перенесений у двір Херсонського історико-археологічного музею, звідки зник на початкові 1944 року в часи війни[25]; відновлений 2003 року Юріком Степаняном на честь святкування 225-річчя заснування міста. Під час російської окупації 26 жовтня 2022 року був демонтований та вивезений російськими окупантами при підготовці відступу з Херсону.[26] | |
Погруддя Олександра Суворова | 1950 | 24 жовтня 2022 | Вул. Європейська, 1 | Копія пам'ятнику, що був виготовлений російським скульптором Рукавишніковим 1904 року, подарована Херсону працівниками ленінградського музею імені Суворова й встановлена на однойменній вулиці Херсона на честь 150-річчя від смерті Суворова у 1950 році. На честь святкування 225-річчя міста у 2003 погруддя було переміщене на початок вул. Суворова.[27]. Погруддя Суворова у мундирі з погонами та стрічкою через плече на постаменті. В ніч на 24 жовтня 2022 погруддя було демонтоване та вивезене російськими окупантами при підготовці відступу з Херсону.[28]. | |
Пам'ятник адміралові Федору Ушакову | 1957 | 24 жовтня 2022 | Просп. Незалежності, 20 | Пам'ятник було відкрито 1957 року. Початкова скульптура була виготовлена з оргскла. 1970 року скульптуру замінили на бронзову. Автори — Н. Кравченко, П. І. Кравченко, А. Ю. Чубін. 26 жовтня 2022 був демонтований та вивезений російськими окупантами при підготовці відступу з Херсону.[28]. | |
Погруддя Володимира Маяковського | 1962 | 2023 | Вул. Стрітенська, 17 | Автор — І. Г. Шапко. Наприкінці 2023 був демонтований в рамках кампанії з деколонізації після російського вторгнення[29]. | |
Пам'ятник Ленінської «Іскри» | 1983 | 2015 | Вул. Соборна | 13 січня 2015 року комунальними службами Херсона зі стели було демонтовано портрет Леніна та напис «Іскра»[30][31]. 14 січня 2015 року біля стели відбувся мітинг, на якому було вирішено перейменувати пам'ятник[32]. |
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и Малі архітектурні хохми
- ↑ Будинок з атлантами — м. Херсон. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 21 січня 2015.
- ↑ Замість пам'ятника лише камінь
- ↑ Робив інших здоровими. Жив для інших.
- ↑ Кліщук, Людмила (5 квітня 2021). Активісти демонтували пам'ятник “першим комсомольцям” Херсонщини. Новинарня. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Херсонские коммунальщики сняли ордена Ленина со стелы | Типичный Херсон
- ↑ Пам'ятки монументального мистецтва у місті Херсоні
- ↑ Памятник в честь воинов-интернационалистов «Скорбящая мать» в парке Славы. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015.
- ↑ Погруддя Заботіна. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
- ↑ В Херсоне открыли барельеф Потемкину
- ↑ НА ПЛОЩАДИ ГЕРОЕВ СТАЛИНГРАДА ОТКРЫЛИ ПАМЯТНЫЙ ЗНАК. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
- ↑ В Херсоне торжественно открыли скульптуру «Калина красная»
- ↑ Мемориальный комплекс воинам-интернационалистам открыт в Херсоне
- ↑ Память об «афганцах» увековечили
- ↑ У Херсоні замість Леніна відкрили пам'ятник Небесній сотні
- ↑ Неизвестные памятники Херсона
- ↑ Коммунистический памятник на монархическом пьедестале
- ↑ Памятники вождям в Херсоне
- ↑ Улица Потемкинская
- ↑ В Херсоне повален памятник Ленину. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
- ↑ В Херсоне сняли памятник Дзержинскому
- ↑ В центре Херсона исчез памятник советским воинам. Коммунисты возмущены
- ↑ В Херсоне украли деревянную скульптуру «Христос перед страданиями» — See more at: http://www.t.ks.ua/v-hersone-ukrali-derevyannuyu-skulpturu-hristos-pered-stradaniyami#sthash.4JWdt7j0.dpuf
- ↑ У Херсоні зруйнували пам'ятник одному з організаторів Голодомору. 5 канал. 30 травня 2016. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Памятник Потемкину в Херсоне
- ↑ Окупанти демонтували та вивезли з Херсона вже три пам'ятника. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Погруддя Суворова. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ а б Окупанти викрали з Херсона пам’ятники Ушакову та Суворову. Новини України - #Букви. 24 жовтня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ https://www.facebook.com/UADecolonization/posts/pfbid02A5MH9CKqc4JfJg3K7QXAwXKSoTY5EFpeoj5zpot94dE1K9DyFs9knrsjP4xjFjrSl
- ↑ ПАМЯТНИК «ИСКРЕ» ОСТАЛСЯ БЕЗ ЛЕНИНА
- ↑ ГОРОДСКИЕ ВЛАСТИ ДЕМОНТИРУЮТ С ПАМЯТНИКА ГАЗЕТЕ «ИСКРА» БАРЕЛЬЕФ С ИЗОБРАЖЕНИЕМ ЛЕНИНА. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ Херсонскую «Искру» решили не крушить, а переименовать