Перелік пам'ятників Тернополя, що існують нині та існували раніше.

ІсторіяРедагувати

 
Пам'ятник поету, громадському діячу Іванові Франку
 
Пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому

Скульптура Тернополя умовно поділяється на три періоди:

З першого періоду відомо 8 монументів, із яких зберігся один.

На Микулинецькому цвинтарі збереглися деякі високомистецькі надгробки 2-ї половини 19 ст., зокрема М. Бауеру (скульптор Йоган Шімзер Ст.), Анні й Емілії Губерам (бл. 1860, скульп. Павло Евтельє).

За радянської влади було встановлено 24 пам'ятники, 24 меморіальні та 21 анотаційна таблиці. Більшість політизованих монументів і таблиць демонтовані на початку 1990-х.

У місті було 6 пам'ятників Володимирові Леніну — статуї і бюсти; головний із них — у центрі площі Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990.

За часів СРСР серійний пам'ятник Тарасові Шевченку (1952, бетон) у парку його імені знято, у сквері біля обласного драматичного театру встановлено 9 березня 1982 іншу статую (карб. мідь; скульптор Михайло Невеселий).

Демонтовано пам'ятники і так звані «пам'ятні знаки» з постаментами Карлові Марксу (1960, 1982) на початку бульвару його імені, обеліск Перемоги (1960) на початку вул. Леніна (нині вул. Руська), демонтовано та перенесено «Танк Т-34» (1969) на пл. Перемоги, а також перенесено «Гармата-гаубиця-152 мм» (1974) на розвилці вул. Збаразька — Промислова — Текстильна — Енергетична, В. Затонському (1982) перед СШ № 6, Я. Галану (1983) перед корпусом педагогічного інституту (нині ТНПУ).

Залишили пам'ятники О. Пушкіну (1959, оргскло; скульптори М. Вронський, О. Олійник, О. Скобликов) у сквері на вул. Чорновола; у парку Слави: монумент на Пагорб і Слави (1970, 1984; архітектор Б. Гаврилюк, Е. Гронський); Алея Героїв (1984, бронза) — бюсти А. Живова і Г. Танцорова (скульптор Т. Невесела), М. Пігарьова (скульптор М. невеселий), В. Чалдаєва (скульптор І. Козлик), О. Максименка (скульп. В. Мельник), М. Карпенка (скульп. В. Садовник); скульптурна група «Материнський поклик» (1985—1986, карб. мідь; скульп. В. Садовник, К. Сікорський). Герою-матросу

Серед меморіальних таблиць на фасадах будівель, із якими пов'язані історичні події, імена видатних діячів української культури, залишилися:

  • І. Франку і В. Стефанику (1963, 1976) на вул. Й. Сліпого,
  • І. Франку (1963) на вул. К. Острозького,
  • М. Костенку (1983) і М. Лисенку (1991) на вул. Гетьмана Сагайдачного,
  • Лесю Курбасу (1987) і В. Барвінському (1989) на вул. Качали,
  • В. Гнатюку (1989) на вул. його імені,
  • Юліанові Опільському (1989) на вул. Камінній,
  • Станіславові Дністрянському (1989) і групі діячів української культури (1989) на бульварі Т. Шевченка,
  • О. Вітошинському і В. Стефанику (1991) на вул. Юліана Опільського,
  • пам'яті євреїв-тернополян (1992) на вул. Руській.

Їх автори — тернопільські скульптори І. Мулярчук, В. Садовник, К. Сікорський, І. Козлик, О. Маляр, Д. Пилип'як та інші. Викон. на плитах із мармуру, штучного каменю, металу, переважно з барельєфами, карбовані на міді.

11 політизовані таблиці знято. За часів СРСР була традиція: до ювілейних дат, пов'язаних із т. зв. Великої Вітчизняною війною, перейменовувати старі назви вул. іменами «визволителів» міста; на крайніх будинках встановлені інформаційні таблиці з портретами. 20 із 21 «дошки» — зняті. Залишилася таблиця Лесі Українці (1983) на однойменній вулиці.

Після проголошення незалежності України в Тернополі відкрито 16 пам'ятників і пам'ятних знаків. Серед монументів — статуї і погруддя:: І. Франку на вул. Гетьмана Сагайдачного (28 травня 1995, карбована мідь; скульптор І. Сонсядло), Я. Стецьку на початоку бульвару Т. Шевченка (15 листопада 1998, бронза; скульптор М. Невеселий), Б. Хмельницькому на території військової частини (22 червня 1999, карбована мідь; скульптор Р. Вільгушинський), В. Гнатюку перед головним корпусом ТНПУ (8 жовтня 1999, бронза; скульптор В. Мельник), А. Шептицькому у сквері на вул. Січових Стрільців (28 жовтня 2001, карбована мідь; скульптор П. Головчак), І. Горбачевському перед морфологічним корпусом ТДМУ (4 червня 2004, бронза; скульптор О. Маляр), Й. Сліпому перед Архікатедральним собором Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (27 серпня 2004, карбована мідь; скульптор Р. Вільгушинський). 2-й кінний пам'ятник в історії міста — королю Данилові Галицькому на Майдані Волі (5 жовтня 2002, карбована мідь; скульптор Б. Рудий).

Серед нових меморіальних таблиць: Д. Шолдрі (1998, скульптор О. Маляр) — на будинку на вул. Листопадовій, 8, єдина в місті, присвячена художникові; Б. Лепкому — на фасаді обласної філармонії (1999, художник П. Кукурудза); М. Лукасевичу — на будинку СШ № 5 (2002).

Зменшилася кількість інформаційних табл. на вулицях і пам'ятних знаків на будинках. Відкрито пам'ятні знаки — І. Горбачевському (1991, художник Д. Стецько), В. Чорноволу (1999, скульптор О. Маляр) і В. Лучаківському (2004, скульп. В. Садовник).

Окремі пам'ятникиРедагувати

Видатним особамРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Богданові Хмельницькому військова частина (Промисловий мікрорайон) 1999
Тарасові Шевченку у невеличкому скверику ліворуч драматичного театру 1982   Пам'ятник геніальному Кобзарю встановлено 1982 року. Автор — скульптор Микола Невеселий. Раніше інший монумент був розташований у Парку ім. Тараса Шевченка, приблизно на місці сучасного пам'ятника Бандері.
Іванові Франку Вулиця гетьмана Сагайдачного 1995 у Тернополі1995, встановлений на місці колишнього будинку гімназії № 1 у Тернополі  
Володимирові Гнатюку Вулиця Миру, перед ТНПУ 1999  
Іванові Горбачевському Вулиця Руська 2004  
Данилові Галицькому Майдан Волі 2001   Встановлено у жовтні 2002 року. Автори — скульптори Борис і Богдан Руді, Олександр Міщук.
Богданові Лепкому біля входу до загальноосвітньої школи № 14, названої на його честь 2011  
Соломії Крушельницькій Бульвар Шевченка 2010   Встановлено 15 липня на бульварі Шевченка. Урочисто відкрито 22 серпня 2010.
Степанові Бандері Вулиця Замкова 2008, 26 грудня   Урочисто відкрито 26 грудня 2008 року. Виготовив пам'ятник місцевий скульптор Роман Вільгушинський.
Ярославові Стецьку Бульвар Тараса Шевченка 1998  
Андрею Шептицькому Сквер між бульваром Шевченка і
вулицею Січових Стрільців
2004  
Йосифові Сліпому Вулиця Йосипа Сліпого 2004  
митрополитові Василю (Липківському) у стіні Церкви Різдва Христового на вулиці Руській 2000   Встановлений за ініціативи митрополита Мефодія, коштом релігійної громади УАПЦ[1], це перший і поки що єдиний в Україні пам'ятник Василю (Липківському). На постаменті пам'ятника зроблено напис: «Митрополит Василь Липківський. До 2000-ліття Різдва Христового ісповідникам і новомученикам УАПЦ».
Василеві Стусу вул. Василя Стуса поблизу заводу «Оріон» 1993  
Ігорю Ґереті вулиця Валова 25 вересня 2016   Відкритий 25 вересня 2016 року о 12:00[2]. Пам'ятник освятив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор (Мартинюк). У відкритті пам'ятника взяли участь голова Тернопільської ОДА Степан Барна, голови Тернопільської обласної та міських рад Віктор Овчарук та Сергій Надал, викладачі та учні Тернопільської обласної експериментальної школи мистецтв імені Ігоря Ґерети, друзі, побратими та кілька сотень тернополян.
Славку Луцишину Гідропарк «Топільче» 2015  
Пам'ятник святому Вікентію на території благодійного фонду «Карітас» 11 жовтня 2016[3]
Олександрові Пушкіну Вулиця В'ячеслава Чорновола 1959  
Симону Петлюрі Сквер Симона Петлюри 2018 120px


Значним подіямРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Українських січових стрільців, меморіал на Микулинецькому цвинтарі  
Жертв сталінських репресій, меморіал на Микулинецькому цвинтарі  
«Материнський поклик» Старий парк 1984  
на честь льотчиків-визволителів Тернополя від німецько-фашистських загарбників Проспект Степана Бандери  
на честь 35-річчя визволення Тернополя від німецько-нацистської окупації, пам'ятний знак Вулиця 15 Квітня
жертвам депортації Сквер між бульваром Шевченка і
вулицею Січових Стрільців
2014
Воїнам-«афганцям» Проспект Злуки  
Чорнобильської трагедії жертвам Проспект Злуки  
Пам'ятник Небесній сотні Площа Героїв Євромайдану 14 жовтня 2016  

Скульптурні композиціїРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
«Випадкова зустріч», скульптурна група Бульвар Тараса Шевченка 2001   Подарунок Тернополю американського мецената Джона Звожека, робота американського скульптора Стюарта Джонсона. Початково складалася з двох фігур жінок, одну із фігур викрадено весною 2003 року.[4][5]
«Дерево Щастя», символ вірності кохання як запоруки щастя Набережна Тернопільського озера 2009 подарунок місту від ковалів франківського фестивалю
«Пара лелек», символ родини, молодості, добра та щастя сквер між Тернопільським замком і майданом Волі 2010   подарунок місту; скульптор Сергій Лебединський[6]
старому велосипеду кінця XIX століття Проспект Степана Бандери 1999
Ікона Матері Божої Неустанної Помочі, пам'ятний знак бульвар Данила Галицького, 1а (подвір'я церкви Матері Божої Неустанної Помочі) 2003  

ІншіРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Пам'ятник Герою-матрос(перенесено) Територія зовнішнього двору будинку готелю «Чайка» перевстановлено в 1990 р.   Пам'ятник моряку був встановлений в 1960-х рр. поблизу Надставної церкви. Нині на території готелю «Чайка».
Ангел-хоронитель Вулиця Григорія Танцорова (біля облпрофради) 21 жовтня 2001   Встановлений 21 жовтня 2001 року з нагоди 75-ї річниці утворення міжспілкового об'єднання Тернопільщини
Пам’ятник бджолі На бульварі Т. Шевченка, з боку від драмтеатру, навпроти обласної телерадіокомпанії. 2010
Пам’ятник сантехніку Вулиця Й. Сліпого 2010
Пам’ятник людині-невидимці Вулиця Й. Сліпого 2010
Пам’ятник стільцю Вулиця Й. Сліпого 2010
Тристоронній годинник Сквер на бульварі Тараса Шевченка 1902, відновлений 2014   Автор — львівський майстер Олексій Бурнаєв.
Мініатюра центральної частини Тернополя Вулиця Сагайдачного, неподалік Архикатедрального собору УГКЦ 27 квітня 2016 Макет центральної частини Тернополя поч. ХХ ст.[7]
Мініатюра Парафіяльного костелу Сквер на бульварі Тараса Шевченка 10 вересня 2017 Макет Парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі[8]
Мініатюра Першої державної гімназії Вулиця Гетьмана Сагайдачного, 6 4 листопада 2018

10 листопада 2019

Макет Першої державної гімназії ім. Вінцентія Поля[9]
Мініатюра синагоги Вулиця Руська, 12a, біля Пам'ятника Іванові Горбачевському 17 листопада 2019 Макет Старої синагоги та ринку поч. ХХ ст.[10]
Мініатюра ратуші На розі вул. Чорновола та бульвару Шевченка 28 серпня 2020 Макет ратуші та карти міста 1925 р.[11]
Майстру Йоді Вулиця Качали, 18 21 листопада 2020

Пам'ятники, що не збереглисяРедагувати

  • Тарасові Шевченку — стояв до 1983 року при вході в парк його імені
  • Ярославові Галану — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника В. Гнатюку
  • Адамові Міцкевичу (скульптор Томаш Дикас) — стояв перед сучасним драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка, зруйнований у листопаді 1918
  • Адамові Міцкевичу (скульптор Аполінарій Ґловінський) — стояв перед сучасним драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка, зруйнований 10 жовтня 1940
  • Максимові Горькому — стояв до початку 1990-х у скверику, де нині пам'ятник А. Шептицькому
  • Карлові Марксу — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника Я. Стецьку
  • Володимирові Леніну — стояв до 1990 року на місці теперішнього пам'ятника Д. Галицькому
  • Володимирові Затонському — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника І. Горбачевському
  • Юзефові Пілсудському — стояв на площі свободи, перед Домініканським костелом. Нині трішки далі знаходиться пам'ятник Данилові Галицькому, що дуже схожий
  • Йосипові Сталіну — стояв на бульварі Шевченка, неподалік будинку Фінансового управління

Австрійський і польський періодРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Дата демонтування Фото Короткі відомості
святому Вінцентію з Феррари в центрі Домініканської площі (нині Майдан Волі) кінець XVIII ст. 1827 Пам'ятник св. Вінцентію з Феррари на високій колоні-постаменті. У зв'язку з реконструкцією площі переміщений біля костелу справа.
святій Теклі посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка) 1843 1944 «Фіґура» святої Теклі — патронки міста — стояла на колоні посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка); встановлений 1843; зруйнований 1944 під час боїв за Тернопіль.
Фіґура-хрест Загребелля, при Бережанській дорозі 19 червня 1851 1962 «Фіґура»-хрест; на постаменті — барельєфи святих Луки, Розалії і Франца; встановлений 19 червня 1851 на Загребеллі при Бережанській дорозі; фундатор — міщанин Чернявський; демонтована 1962, відновлена 1993; єдина скульптура, що збереглася.
15-го полку піхоти ім. князя Нассау 27 червня 1851 1960-ті Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях з армією Пруссії; у вигляді 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений 27 червня 1868; зруйнований у 1960-ті.
Пам'ятник-бюст Володимирові Мандлю — бурґомістрові (1855—1868) Тернополя в «Новому Городі» (нині Старий Парк); скульптор Томаш Дикас (м. Львів); відкритий у липні 1887, зруйнований 1940.
Курган із хрестом у «Новому Городі» на відзначення 400-річчя Берестейської унії; відкритий 29 вересня 1896; нині тут — Пагорб Слави.
Адамові Міцкевичу 20 жовтня 1895   Статуя Адамові Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор Т. Дикас; відкритий 20 жовтня 1895; зруйнований у листопаді 1918;
Адамові Міцкевичу 16 грудня 1923 10 жовтня 1940 [12] Статуя Адамові Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор А. Ґловінський; відкритий 16 грудня 1923, зруйнований 10 жовтня 1940.
Юзефові Пілсудському Площа Собеського (Майдан Волі) 11 листопада 1935 6 січня 1940 Кінний пам'ятник Ю. Пілсудському — на площі Собеського (нині Майдан Волі); скульптор А. Ґловінський; відкритий 11 листопада 1935; зруйнований 6 січня 1940.

Радянський періодРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Дата демонтування Фото Короткі відомості
Леніну Володимиру Площа Свободи(Майдан Волі) 5 листопада 1967 8 серпня 1990 Пам'ятник Володимирові Леніну в центрі пл. Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990.
Серійний пам'ятник Максимові Горькому (1952, бетон) у сквері його імені (замінено новим 1982, штучний камінь), відтак — знято.
Карлові Марксу (1960)
Карлові Марксу (1982)

«Алея Слави»Редагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алея Слави У Старому Парку (раніше Парк Слави) на центральній алеї є шість пам'ятників радянським воїнам, які загинули в боях за Тернопіль.

«Алея Зірок»Редагувати

На вулиці Гетьмана Сагайдачного в серпні 2011 року започаткована «Алея зірок», на якій щорічно у бронзових зірках тернового цвіту з'являються нові імена видатних тернополян, які зробили вагомий внесок у розвиток Тернополя.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Тут молився Богдан Хмельницький // Всеукраинская общественная организация «Украинское Реестровое Казачество».
  2. Сергій Надал взяв участь у відкритті пам'ятника відомому краєзнавцю Ігорю Гереті // Тернопільська міська рада. — 2016. — 25 вересня.
  3.   У Тернополі з'явився покровитель вбогих і дітей-сиріт на сайті YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 11 жовтня.
  4. Сумний кінець «Випадкової зустрічі» Архівовано 7 жовтень 2012 у Wayback Machine. // ZN.UA. — 2003. — 8 травня.
  5. Скульптурна композиція «Випадкова зустріч»
  6. Поблизу Тернопільського замку, що неподалік від озера встановили нову скульптурну композицію
  7. Макет центральної частини Тернополя поч. ХХ ст. - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Процитовано 2021-04-04. 
  8. Макет Парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Процитовано 2021-04-04. 
  9. Макет Першої державної гімназії ім. Вінцентія Поля - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Процитовано 2021-04-04. 
  10. Макет Старої синагоги та ринку поч. ХХ ст. - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Процитовано 2021-04-04. 
  11. Макет ратуші та карти міста 1925 р. - Бронзовий Тернопіль. bronze.te.ua. Процитовано 2021-04-04. 
  12. Polona. polona.pl. Процитовано 2020-05-20. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    Пам"ятники Тернополя на сайті YouTube // Давній Тернопіль. — 2011. — 17 травня.