Відкрити головне меню

Палієнко Микола Олександрович
Народився 3 жовтня 1944(1944-10-03) (75 років)
Семенівка, Миколаївська область
Діяльність поет
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Нагороди Лауреат літературної премії імені Павла Тичини за 2007 рік
Перше місце в конкурсі «Українська мова- державна мова»
Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Макара Посмітного.

Палієнко Микола Олександрович (3 жовтня 1944 року, Семенівка)- український поет, заслужений працівник культури України.

Біографічні відомостіРедагувати

Палієнко Микола Олександрович народився 3 жовтня, 1944 року в селі Семенівка. Тут він здобув середню освіту.

Він закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені Іллі Ілліча Мечникова, згодом й літературні курси при літературному інституті імені Максима Горького у Москві. По закінченню літературних курсів поет видав низку поетичних книжок: «Зелені космодроми», «Тяжіння поля», «Лукашєва сопілка», «Заповідаю долю», «Щедриця». Микола Палієнко працював у редакціях газет та кореспондентом Одеського обласного радіо. Був заступником голови правління Одеської організації Національної Спілки Письменників України. Він є головою обласного літературного об'єднання, літературним консультантом.

Літературна діяльністьРедагувати

(…)Свого першого вірша, а точніше - заримовані рядки я написав на уроці географії

Микола Палієнко[1]

Основними темами у творчості Миколи Палієнка є чарівність рідної землі, її природа, героїчне минуле(його піднесення та возвеличення), сучасне українського народу . Всі його вірші є цікавим та новим відкриттям в уяві читача. Микола Олександрович також в віршах освітлює й сьогодення рідної мови, чорнобильське відлуння.

Твори поетаРедагувати

Вірші:

  • «Біля Софії»;
  • «Лірика»;
  • «Пейзажі»;
  • «Дике поле»;
  • «Серпень»;
  • «Ріки»;
  • «Заповідь»;
  • «Домівка»;
  • «Калинові Моринці»;
  • «Де цвіло»;
  • «Грона»;
  • «Прощшиє літо електричка».

Книжки:

  • «Лукашєва сопілка»;
  • «Щедриця»;
  • «Тяжіння поля»;
  • «Заповідаю долю»;
  • «Зелені космодроми».

НагородиРедагувати

  • Лауреат літературної премії імені Павла Тичини за 2007 рік, звання присуджено рішенням авторитетного журі Національної Спілки Письменників за книжку вибраних віршів «Щоб Україна пам'ятала волю»(М. Палієнко є третім нашим поетом — земляком, який удостоєний премії П. Тичини, після О. Резніченка і В. Бойченка)
  • У конкурсі, який проводили Національна Спілка Письменників України і товариство «Просвіта» "Українська мова — мова державна ", Миколі Палієнко присуджено перше місце за «Баладу про рідну мову».
  • Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Макара Посмітного.

ПриміткиРедагувати

  1. «Наш земляк про Кобзаря» // Нове життя- 2004 рік – 6 березня.

ЛітератураРедагувати

  • Поет — земляк — лауреат премії імені Павла Тичини // Рідне прибужжя — 2007 — 15 лютого, с. 6
  • Вогневіють вулиці осінні // Одесский дачник — 2000- № 27 (ноябрь)с. 7
  • Вірші нашого земляка, Миколи Палієнка // Нове життя — 1997 рік — 23 жовтня
  • Палієнко Микола «Із Чигиринського циклу»(Вірші) // Нове життя — 1996 рік — 31 січня
  • Палієнко Микола «Дядько Федір»;«Дощик золотить» (Вірші) // Нове життя — 2001 — 7 серпня
  • Палієнко Микола «Ріки»;«Заповідь»;«Дике поле»;«Серпень»;«Домівка» // Нове життя — 2004 рік 17 липня
  • «Наш земляк про Кобзаря» // Нове життя- 2004 рік — 6 березня.