Паліндром, перевертень, рак літеральний, паліндромон (від грец. πάλιν — «назад, знов» та грец. δρóμος — «біг») — слово, число, набір символів, словосполучення або віршований рядок, що однаково читається в обох напрямках (зліва направо та справа наліво).

Магічний квадрат з фразою Посівач Арепо ледь тримає колеса (лат. Sator Arepo tenet opera rotas), читається в усіх напрямках.

Приклад паліндрома:

« кит на морі романтик ↔ китнамор іром ан тик «

Першим автором паліндромних віршів на Заході вважається Сотад з Маронеї (4-3 ст. до н.е.). Паліндромні написи зустрічаються на античних амулетах і культових спорудах. Найвідомішими є магічний квадрат SATOR AREPO та напис ΝΙΨΟΝ ΑΝΟΜΗΜΑΤΑ ΜΗ ΜΟΝΑΝ ΟΨΙΝ («Омий гріхи, а не тільки обличчя») на асперсоріумі Софійського собору в Константинополі. В епоху бароко зростання інтересу до паліндрому пов'язане з широким розповсюдженням жанру курйозної поезії.

В індійській традиції паліндром був однією з форм чітракавья («дивна / зорова поезія»). До найвишуканіших його взірців належать сарватобхадра («добрий з усіх сторін») магічний квадрат Маґхи на 64 склади з поеми «Шішупала вадга» (7-8 ст. н.е.) та бітекстуальна поема Сурьядаса «Рамакрішна вілома кав'ям» (14 ст.), паліндромні вірші якої прочитані в один бік розповідають історію Рами, в інший - Крішни[1].

Сарватобхадра Шріли Рупи Ґосвамі

Вагомий внесок у вивчення і популяризацію паліндромів здійснив фундатор логології і рекреаційної лінгвістики Дмітрі Боргман, батьки якого походять з України. Квадрат SATOR AREPO і паліндромна інверсія загалом є наскрізними ідеями фільму режисера Крістофера Нолана «Тенет» (2020), перша сцена якого розгортається у Київській опері[2].

Паліндром в біологіїРедагувати

Паліндромом в біології називається послідовність нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) що містить однакові нуклеотиди, якщо читати їх у напрямку 5'-3' на одному ланцюгу та в напрямку 5'-3' на другому, комплементарному першому ланцюгу[3].

Паліндром у музиціРедагувати

 
Cruciform canon

Техніка обернення часто застосовується в класичній музиці. Зокрема, «крабовий канон» (canon cancrizans) використано у «Музичному приношенні» Йоганна Себастьяна Баха. Завдяки «Minuetto al Roverso» симфонії №47 Йозефа Гайдна, друга частина якого зеркально повторює першу, цей твір отримав назву «Паліндром». У фортепіанному циклі «Ludus Tonalis» Пауля Гіндеміта постлюдія є точним викладенням прелюдії у зворотному русі. Паліндромні методи використовували у своїх творах Бела Барток, Антон Веберн, Ігор Стравинський та інші відомі композитори.

Паліндром в українській літературіРедагувати

 
Rak literalny

Українські вірші-паліндроми (або вірш-рак) почав писати ще в XVII столітті Іван Величковський, який 1691 дав визначення віршу-раку: «Рак літеральний єсть вірш, которого літери, і вспак читаючися, той же текст виражають»Млеко»). Професор Києво-Могилянської академії Митрофан Довгалевський наводить приклади паліндромів у своїй праці «Hortus Poeticus» (1736). В казці «Лис Микита» Івана Яковича Франка мавпа Фрузя розмовляє «чарівною» паліндромною мовою (пісня 12).

У сучасній поезії розрізняють вірш-паліндром і вірш-паліндромон. Вірш-паліндром складається з рядків-паліндромів. Вірш-паліндромон — це єдиний від початку до кінця паліндром.

Прості слова, які однаково читаються як зліва направо, так і справа наліво,— очевидні: око, дід, піп, наган, Пилип, радар, ротатор. Важче придумувати речення, які даватимуть однаковий зміст при прямому та зворотному читанні, як-от: «Я несу гусеня» чи «Де помити мопед?» Проте лише майстрам слова вдається з таких симетричних рядків вибудувати змістовний та образний вірш. I все ж такі в українській літературі знайшлися, про що засвідчили збірки: «Око» Миколи Мірошниченка, «Віче мечів» Анатолія Мойсієнка, «Паліндромони» Івана Лучука («Епос і нині сопе» з цієї збірки — це найдовший в українській мові паліндромон на 3333 знаків[4]), «Не здуру ґуру дзен» Назара Гончара[5], «Періодична система слів»[6] Івана Іова, роман-паліндром «Чар Драч» Олександра Шарварка, «Вітражі жартів» Любові Сердунич[7], «Тут і зараз» Михайла Зарічного, «Життя у вічності» Петра Штабалюка, комбінаторика Віктора Марача[8], паліндромний корпус Романа Пирога (збірки «ШЕ», «Атома самота», «Soulfluous», «Мі7», «Amene Enema / З ума - гамуз», «Simetra», «Нуль лун»)[9].

Жанр раку літерального, який в українській літературі започаткував Іван Величковський, 1977 року в дитячій збірці «Чарівний глобус» відродив Володимир Лучук (батько Івана Лучука). У діаспорі приблизно у той самий час написала паліндром «Тупак і капут» поетеса Ганна Черінь. Відомо також, що Микола Лукаш склав два паліндроми у 1940 році. Першим активним і, ймовірно, найвидатнішим українським поетом-паліндромістом став Микола Мірошниченко, включивши 13 паліндромів до збірки «Око», виданої у 1989 році. Важливий внесок в українську паліндромію здійснили члени літературної групи ЛуГоСад (І.Лучук, Н.Гончар, Р.Садловський). Нині в Україні понад 50 поетів мають у доробку раки літеральні. У 1991 засновано «Об'єднання голінних ентузіастів рака літерального (ГЕРАКЛІТ)», що свідчить про те, що із банальної спокуси здивувати загал і колег, рак літеральний доріс до серйозного явища сучасної поезії. В 1993 у львівській газеті «Ратуша» і часописі «Четвер» оприлюднено Декларацію Планетарної Управи Паліндромії (ПУП). У 2011 році вийшла друком книга «У сузір'ї рака. Антологія української паліндромії» (видавництво «Богдан», серія «Дивоовид», упорядники: М.Мірошниченко, І.Лучук), до якої увійшли твори 46 авторів[10]. В 2015 році «Видавництво Старого Лева» видало книжку для дітей «Паліндроми» (ілюстрації Надії Каламєєць)[11].

Приклади паліндромів у літературіРедагувати

Окремі рядкиРедагувати

У російській мові цікавим є паліндром про колишнього прем'єр-міністра України Миколу Азарова: «Вор Азаров».

Цілу низку паліндромів про Януковича (у деяких з них у компанії з Ківаловим і Путіним) запропонував Олег Будзей[12]:

  • Чи в окуня є Янукович?
  • Янукович вивчив окуня.
  • Чи в окуня, в акул, бо ламало, блукав Янукович?
  • А чи в окуня вичуди виду, чи в Януковича?
  • Чи в окуня? Ні, тупі дяді — Путін, Янукович.
  • Чи в окуня рот Ківалова? За вола — Віктор Янукович!

Після створення Віталієм Кличком політичної партії «УДАР» (Український демократичний альянс за реформи) певної популярності набув лаконічний паліндром: УДАР — в Раду!

ВіршіРедагувати

МОВИТЕ ЛЕТИВОМ

Діловите летиво, летиво ловите

ловите

летиво-ліД.

Мовите речовому закиньлетиву:

увительника

зумов

очеретивоМ.

Мовите летивом...

......................

утіливши

лиш виліт, -

умовите летивоМ.

(Микола Мірошниченко, 18.08.2008, Бусова гора в Києві)


* * *

о туркотіння у буянні

то

крутив'язикатастрофа

темрява - кав'яр метафор

тс

а таки з'яви туркотіння у буянні

то круто

(Назар Гончар)


ВЕЛЕС - СЕ ЛЕВ

Велес- се лев.

Я не Велес,

ссе левеня

цицю левиці.

Рамена Лупула,

не Маріци.

Велю: циця!

Не Велес ссе, левеня.

Велес - се лев.

(Іван Лучук, 17.01.1994)


* * *

Юно, коню, юно, коню!

Виміри щирі ми в

Вуха жаху, в

Вороняччя норов.

І догмам годі.

У потопі потопу,

У потопі потопу

Не дожене жоден.

Юно, коню,

Юно, коню!

(Анатолій Мойсієнко)

 
Око ІІ. Р.Пиріг


ЙОГ (ОЙ!)

віт хиба є учена

кліп основі-будові

дивую око

пустка - акт супокою

увидів - одубів

он сопілка не чує

аби хтів

(Роман Пиріг, 10.09.2012, Делі)


«Козак з казок»Редагувати

Кожен рядок віршу є окремим паліндромом (вірш-паліндром):

Козак з казок.
Уже лисі ліси… Лежу.
Уже ребра татар бережу.
Умру. Суму сум — у сурму,
А мене нема…
(Олег Будзей. Із збірки «З архіву душі», 1999)

Ні, не Ленін!Редагувати

Є і село — праці цар: поле сіє.
Є і рамена: вйо, Йване, Маріє!
Щоденно село голе, сонне. Дощ…
Що в хаті? Бузок у козубі та хвощ.
Ані сала, сіна,
Ані лат. Суть лукава культу Сталіна:
Ні, не ленінець це. Ні, не Ленін.
Так собі бос — кат.
Ідолові сили, ви — лисі Володі.
Молот, серп — престолом?
Серп — у прес!
Молот — толом!

(Олег Будзей, 2014 рік)

PALINDROMON-21Редагувати

Весь вірш є одним суцільним паліндромом (вірш-паліндромон):

І трава, ніч…
О-охи та ахи…
Луджені зорі,
Аромат лексидій,
Юль фото…
Флюїди скель,
та моря,
і роз…
… І не жду лиха,
А — тихо очі на варті…
(Кость Павляк, 2005, Алушта)

Випив...Редагувати

(вірш з п'яти літер та п'яти слів-паліндромів)

Випив...
Вижив!
Її
вижив.
Випив!

(Володимир Книр)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Bronner, Yigal (2010-03). Extreme Poetry: The South Asian Movement of Simultaneous Narration. Columbia University Press. ISBN 978-0-231-52529-9. 
  2. The ancient palindrome that explains Christopher Nolan's 'Tenet'. VOX, 04.09.2020
  3. Сиволоб АВ. Молекулярна біологія. К. : Видавничо- поліграфічний центр «Київський університет»; 2008. p. 384.
  4. Маценко Георгій. Книга рекордів України: Культура і мистецтво. Спорт і розваги. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002. — с. 7 [1]
  5. Велес - се лев. Не здуру ґуру дзен.. bohdan-books.com. Процитовано 2020-09-16. 
  6. Іван Іов. yuryzavadsky.com. Процитовано 2020-09-16. 
  7. Книгозбірня українського паліндрома: Вітражі жартів. Портал «Жінка–УКРАЇНКА». 
  8. Вірші - Віктор Марач - Поетичні майстерні. www.maysterni.com. Процитовано 2020-09-16. 
  9. Роман Пиріг. Issuu (en). Процитовано 2020-09-16. 
  10. У сузір’ї рака. Антологія української паліндромії. bohdan-books.com. Процитовано 2020-09-16. 
  11. Паліндроми. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2020-09-20. 
  12. Янукович, Путін і раки літеральні

ЛітератураРедагувати

  • Літературознавчий словник-довідник. — К., 1997. — С. 529—530.
  • Гик Евгений. Палиндромы // Наука и жизнь. — 2014. — № 4. — С. 118.
  • Dmitri A. Borgmann. Language on Vacation: An Olio of Orthographical Oddities. Charles Scribner's Sons, 1965.
  • Michael Donner. I Love Me, Vol.1: S.Wordrow's Palindrome Encyclopedia. Algonquin Books, 1996.

ПосиланняРедагувати