Пальмін Ліодор Іванович
Пальмін Ліодор Іванович (15 (27) травня 1841, маєток в Ярославській губернії, за іншими відомостями Санкт-Петербург — 26 жовтня (7 листопада) 1891, Москва) — російський поет і перекладач.
| Пальмін Ліодор Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Лиодор Иванович Пальмин | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Марало Иерихонский[1] | |||
| Народився |
15 (27) травня 1841[2] Ярославська губернія, Російська імперія[2][3] | |||
| Помер |
26 жовтня (7 листопада) 1891[2][3] (50 років) Москва, Російська імперія[2][3][4] | |||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1861)[2] | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився в старовинній збіднілій дворянській родині. Навчався на Юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. У 1861 році був заарештований за участь у студентських заворушеннях, ув'язнений у Петропавловську фортецю, після звільнення виключений з університету. Займався нерегулярною літературною роботою.
В середині 1860-х років зблизився з В. С. Курочкіним і його оточенням. У 1869 році оселився в Москві. Брав участь в різних, переважно гумористичних журналах.
Познайомив А. П. Чехова з М. О. Лейкіним.
У пресі дебютував перекладом з французької мови, опублікованому в 1859 році в журналі для дівчат «Промені», що видавався О. Й. Ішімовою.
В середині 1860-х років співпрацював в демократичних виданнях «Будильник», «Дело», «Жіночий вісник» та інших. У 1863—1868 роках був одним з найбільш активних співробітників журналу «Іскра».
Перекладав вірші польських поетів Адама Міцкевича, Владислава Сирокомлі, також Генріха Гейне, «Ворон» Едгара По. Спільно з В. М. Лавровим переклав «Американські нариси» Генріка Сенкевича (1883). Пальміну належать також переробки на російський лад «гумористичних романів» німецького поета і карикатуриста Вільгельма Буша: «Подружні таємниці» (1881), «Радий би в рай, та гріхи не пускають. Пригоди ідеаліста» (1886), «Витівки пустуна» (1890).
Автор перекладів лібрето опер «Тангейзер» Ріхарда Вагнера (1876), «Дон Карлос» (1876) і «Трубадур» (1878) Джузеппе Верді.
Примітки ред.
- ↑ Марало Иерихонский // Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей — Российская книжная палата, 1957. — Т. 2. — С. 177. — 387 с.
- ↑ а б в г д Богословский А. Н. Пальмин // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 5.
- ↑ а б в Пальмин, Илиодор Иванович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 162.
- ↑ Пальмин Лиодор Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела ред.
- Пальмин, Илиодор Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Пальмин Илиодор Иванович (Литературная энциклопедия)
- Пальмин, Илиодор Иванович // Большая советская энциклопедия: в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
Посилання ред.
- Пальмін Ліодор Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 760.