Палеобалканські мови

Палеобалканські мови — умовне найменування індоєвропейських мов, носії яких проживали на Балканах до їхнього завоювання Римом. Об'єднані через суміжні місця проживання, і деякого взаємопроникнення на рівні лексики і культури. Генетично не є групою (наприклад, іллірійська і месапська мови — вони належать до групи centum, але інші є мовами групи satem).

Групи палеобалканських мов

• фрако-дакійська (дакійська)
  • Дакська мова
  • Фракійська мова
• Іллірійсько-мессапська
  • Іллірійська мова
  • Мессапська мова
  • Албанська мова
• Греко-фригійсько-вірменська
  • Грецька підгрупа
    • Протогрецька мова †
      • Давньогрецька мова †
        • Новогрецька мова
          • Кіпрська мова
          • Понтійська мова
          • Румейська мова
          • Цаконська мова
      • Давньомакедонська мова †
  • Фригійсько-вірменська підгрупа
    • Грабар — або давньовірменська мова †
      • Середньовірменська мова †
        • Західновірменська мова
        • Східновірменська мова
    • Фригійська мова †
    • Пеласгська мова (спірно) †

Посилання

• Палеобалканістика // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 369. — 552 с.