Відкрити головне меню

Палашівка

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

Палаші́вка (до 1959 р. — Паушівка) — село Чортківського району Тернопільської області, центр сільради, якій підпорядковане село Криволука.

село Палашівка
Табличка на пам'ятнику Борцям за волю України, Палашівка.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Палашівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125586301
Облікова картка Палашівка 
Основні дані
Населення 615 (на 1.01.2018)[1]
Територія 4.511 км²
Поштовий індекс 48532
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°58′37″ пн. ш. 25°34′13″ сх. д. / 48.97694° пн. ш. 25.57028° сх. д. / 48.97694; 25.57028Координати: 48°58′37″ пн. ш. 25°34′13″ сх. д. / 48.97694° пн. ш. 25.57028° сх. д. / 48.97694; 25.57028
Водойми Джуринка
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Джурин
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 48532, с. Палашівка
Карта
Палашівка. Карта розташування: Україна
Палашівка
Палашівка
Палашівка. Карта розташування: Тернопільська область
Палашівка
Палашівка

Палашівка у Вікісховищі?

Зміст

НазваРедагувати

За одним із переказів, назва села походить від палашів (мечів), що колись воювали проти татар. За іншим — тут у давнину поселилися половецькі воїни, поранені в боях із дружиною теребовлянського князя біля с. Джурин. Половці на палаші (мечі) присягнули про мир.

РозташуванняРедагувати

Розташоване на берегах р. Джурин (ліва притока Дністра), за 24 км від районного центру та 8 км від найближчої залізничної зупинки Джурин.

Територія — 4,5 кв. км. Дворів — 342.

ІсторіяРедагувати

Давні часиРедагувати

Поблизу Палашівки виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Археологічні розкопки проводив відомий польський археолог Карел Гадачек.

Середньовіччя, Новий часРедагувати

Перша писемна згадка — 1583.

1785 р. в селі проживали 702 особи; 1880 р. — 1656; велика земельна власність належала Миколі Волянському.

Деякі жителі села еміґрували на заробітки за океан.

XX століттяРедагувати

За статистикою, у селі в 1900 р. — 1978 жителів, 1910—2134, 1921—1717, 1931—1835; у 1921 р. — 392, 1931—791 двір. За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).

На польсько-українській війні в УГА воювали А. Господин, М. Жиромський, Я. Капітанчук, Й. Крицький, Р. Мацішкевич, П. Мирлович, В. Прохурський.

У Палашівці діяли осередки УВО, згодом ОУН.

В УПА воювали Іван, Михайлина, Михайло та Якуб Гошуляки, Йосип і Михайло Госовичі, Григорій Господин, Антін Жиромський, Йосип Іваськів, Петро Кавчук, Корнелій та Омелян Карабіни, Микола Котик, Омелян Кривий, Антон і Михайло Пероги, Іван Петращук, Йосип Присунько, Микола Слободян, Микола Червоняк та ін. У жовтні 1944 року в селі відбувся бій між підрозділами УПА і НКДБ.

Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 51 житель села:

  • Олексій Альтман (нар. 1912),
  • Мар'ян Андріяш (нар. 1912),
  • Степан Боднар (нар. 1919),
  • Тимофій Бур (нар. 1909),
  • Юрій Бур (нар. 1900),
  • Михайло Госович (нар. 1900),
  • Федір (нар. 1913),
  • Яків Михайлович Гошуляк (нар. 1902),
  • Яків Пилипович Гошуляк (нар. 1927),
  • Ілля Грицай (нар. 1903),
  • Євген Грудзін (нар. 1921),
  • Йосип Дяків (нар. 1908),
  • Михайло Іванчик (нар. 1907),
  • Степан Іванчик,
  • Микола Іваськів (нар. 1911).

РелігіяРедагувати

У селі є дві каплички[3].

Пам'ятникиРедагувати

 
Табличка на пам'ятнику Борцям за волю України

Споруджено пам’ятники І. Франку (1963 р.), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985 р.). На місцевому цвинтарі споруджено пам’ятник (1992 р.) полеглим повстанцям.

НаселенняРедагувати

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1978 2134 1717 1835 609 615[1]

Соціальна сфераРедагувати

У Палашівці були глиниська і каменоломні; фільварок дідича Богуцького; палац, який знищила російська армія в 1916 р.; ґуральня, цегельня, млин, корчма.

Функціонували читальня «Просвіти» (від 1903), філії «Сокола» (1926 р.), «Сільського господаря» (1928), «Союзу Українок» (1934) та інших товариств; кооператива.

Поляки-колоністи мали свої організації: Дом людови, «Кулко рольніче», «Стшелєц» та інші.

1924 р. споруджено будинок для читальні, дитячого садка, споживчої та кредитової кооперативи та інших організацій. При читальні діяли бібліотека, театральний, хоровий і самоосвітній гуртки.

Під час пацифікації (1930 р.) польські карателі знищили бібліотеку читальні й товар у кооперативі.

Функціонував примусово створений колгосп, який спеціалізувався на птахівництві; діяв цегельний завод.

Нині працюють школа, садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Зоря», фермерські господарства «Лілія-10», «Микитинів», ПАП «Палашівка», відділення зв'язку.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Галина (нар. 1967) і Ганна (1912—2008) Барани — українські майстрині художньої вишивки;
  • Андрій Ґосподин (1900 — р. см. невід.) — український громадський і кооперативний діяч, публіцист, учитель;
  • Дмитро Ґошуляк (1889—1959) — український громадський діяч у Канаді;
  • Йосип Ґошуляк (нар. 1922) — український оперний і камерний співак (басбаритон), бібліотекар, діяч культури у Канаді;
  • Мирон Ґошуляк (1929—1996) — український співак у Канаді;
  • Михайлина Гошуляк (нар. 1934) — ланкова, Герой соціалістичної праці;
  • Іван Гушалевич (1823—1903) — український поет, драматург, журналіст, редактор, теолог, педагог;
  • Іван Карпинець (?—?) — український громадський діяч, посол Галицького сейму;
  • Маріян Кунікевич (1881—1957) — український просвітянський організатор, меценат у Канаді;
  • М. Палащук-Вітковська — український вишивальниця, співачка, меценат;
  • Йосип Шостак (нар. 1926) — учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч, краєзнавець.

У літературіРедагувати

Йосип Ґошуляк видав книгу-спогади про односельців «Й свого не цурайтесь» (Львів: Каменяр, 1995), Йосип Шостак — «Голгофа подільського села: село Палашівка Чортківського району Тернопільської області (1735—2000)» (Тернопіль, 2000 р.).

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  3. Свистун, О. Палашівська цікавинка // Голос народу. — 2012. — № 28 (6 липня). — С. 5. — (Фотофакт).

ПосиланняРедагувати