Палац Терещенків у Червоному

палац в смт Червоне, Україна

Палац Терещенків — палац в смт Червоне Андрушівського району Житомирської області збудований в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського (1797—1863), що володів селом. Нині знаходиться в напівзруйнованому стані і належить Свято-Різдва Христового Червонському жіночому монастирю.

Палац Терещенків у Червоному
Chervone Palace RB.jpg

49°57′09″ пн. ш. 28°51′47″ сх. д. / 49.95250000002777568° пн. ш. 28.86333333002777835° сх. д. / 49.95250000002777568; 28.86333333002777835Координати: 49°57′09″ пн. ш. 28°51′47″ сх. д. / 49.95250000002777568° пн. ш. 28.86333333002777835° сх. д. / 49.95250000002777568; 28.86333333002777835
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Червоне
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини України[1]
Клієнт Адольф Грохольський
Стиль неоготика

Палац Терещенків у Червоному. Карта розташування: Україна
Палац Терещенків у Червоному
Палац Терещенків у Червоному
Палац Терещенків у Червоному (Україна)

CMNS: Палац Терещенків у Червоному у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Спочатку це був симетричний триповерховий палац, в плані — витягнутий чотирикутник з восьмибічною вежею на головному фасаді та двома чотирибічними вежами, які прилягають до бічних фасадів. Дві «замкові» вежі (одна двоповерхова, друга — одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу служили павільйонами. Неподалік в неоготичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також — велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. Від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого[2].

Згідно з заповітом Адольфа Грохольського, який помер в 1863 році, Червоне мало дістатися його другій дружині, Ванді з Радзивілів Грохольській. Але вдова невдовзі після смерті чоловіка виїхала за кордон, а Червоне продала. Федір Артемович Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів власне джерело прибутків — цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню.

Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом — декоративні газони. У власності Терещенків, палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року.

Після перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. Проте, являючись свободолюбними, діти розбіглися, а будинок підпалили[3]. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю й хоча згодом, зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри було втрачено назавжди.

Десь до кінця XX століття тут містилося ПТУ. Після того як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною[4]. Крадії винесли все, що можна винести, навіть позбивали кахель з підлоги.

Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового[5].

Станом на 2021 рік будівля перебуває у напівзруйнованому стані. Палац входить до реєстру культурної спадщини місцевого значення. За словами чиновників, якщо замок повернути у власність громади — можна буде домогтись того, щоб він став культурною спадщиною Національного рівня і був відреставрований. У палаці регулярно проводяться екскурсії[6].

ГалереяРедагувати

Фасад Фасад Зі сторони В середині

ПриміткиРедагувати