Відкрити головне меню

Пала́ти Аве́ркія Кири́лова — російська, світська пам'ятка архітектури, що вдало поєднала риси московської архітектури середини 17 ст. з західноєвропейськими впливами та декором початку 18 ст.

Палати Аверкія Кирилова (Москва)
Палаты Аверкия Кириллова (Москва)
центральна частина палат з порталом, фасад на вулицю
центральна частина палат з порталом, фасад на вулицю
55°44′37″ пн. ш. 37°36′36″ сх. д. / 55.74365000002777748° пн. ш. 37.61020000002777408° сх. д. / 55.74365000002777748; 37.61020000002777408Координати: 55°44′37″ пн. ш. 37°36′36″ сх. д. / 55.74365000002777748° пн. ш. 37.61020000002777408° сх. д. / 55.74365000002777748; 37.61020000002777408
Країна Росія
Місто Москва
Тип будівлі житло дяка А. Кирилова
Стиль бароко початку 18 ст.
Засновник думний дяк Аверкій Кирилов
Перша згадка 1656 р.
Будівництво 1656 р.—1711, пристосування під інститут культурології в 20 ст.
Основні дати:
1656 р., 1701-1711 рр.
Будівлі:
палати, церква, флігелі
Статус  Культурне надбання Російської федерації
Стан задовільний

Палати Аверкія Кирилова (Москва). Карта розташування: Росія
Палати Аверкія Кирилова (Москва)
Палати Аверкія Кирилова (Москва)
Палати Аверкія Кирилова (Москва) (Росія)
Палати Аверкія Кирилова (Москва) у Вікісховищі?

Палати в 17 стРедагувати

 
Церква Св. Миколая на Берсенівці, фото 2008 р.

Ділянка землі колись належала родині Беклемішевих. Представник родини, І. Н. Берсень-Беклемішев свого часу був притягнутий до відповідальності за справою Максима Грека, за що був покараний опалою, а потім стратою 1525 р. Землі Беклемішевих відійшли до московського князя. Їх віддали в володіння якомусь Кирилу, що і став засновником родини Кирилових. Онук першого Кирили, думний дяк, що жив в середині 17 ст., і став засновником кам'яних палат. В підвальних приміщеннях споруди знайдений напис на камені з вказівкою 1657 рік. Дата не суперечить стилістиці споруди. Це дата початку будівництва, збирати ж будівельні матеріали почали раніше. Почали будувати як палати, так і перехід до церкви Св. Миколая на Берсенівці, яку вибудували в 1650-ті роки. Дяк мав не один шлюб і коли того вбили під час Стрілецького повстання, серед дітей розпочалася сварка за спадок.

За припущеннями, сучасні палати могли виникнути за рахунок пристосування декількох ранніх частин, найдавніша з яких — кам'яні підвали. Декор найдавніших фасадів зберіг деяку ярусність та цегляний декор з використанням поліхромних кахлів, що характерно для споруд 17 ст. За зразок для палат змовник та будівничі могли взяти Теремний палац в Кремлі — споруду дещо скромну, хоча та належала першій особі в державі. Той теж зберігає ярусність, різьблені деталі лиштви з каменю обабіч вікон, фриз, створений з кахлів. Теремний палац відрізнявся лише завеликими розмірами, за рахунок яких доводили, що це житло першої особи в державі. Але і розпланування палацу, і його декор ще пов'язані з дерев'яною світською архітектурою Московії і архітектурою сакральною, де ті ж ярусність, кам'яна різьба, двоколірне розфарбування, обмаль поліхромних кахлів на фасаді.

Перебудови в 18 стРедагувати

За поземним планом первісно комплекс палат нагадував літеру Г. На початку 18 століття, під впливом західноєвропейської архітектурної практики і орієнтацією на симетрію, несиметричну споруду перетворили на симетричну. Це сталося в 17011711 роках, коли праворуч вибудували симетричний флігель, цегляна кладка та декор якого помітно відрізняються від крила ліворуч. Розкішну декорацію отримав і величний центральний ризаліт: вигнутий розкрепований карниз, складного малюнка бічні волюти, руст на кутах споруди. Цікаво, що на фасадах палат збережені лиштви подібного ж малюнка, що й на сусідній церкві Святого Миколая. Інтер'єри, затісні і темні — не збережені. Та вони і не могли бути особливими. До того ж дяк не мав значних прибутків і смаку, аби купувати коштовні чи західноєвропейські речі і меблі, як дипломат Артамон Матвєєв(1625–1682).

Перебудови палат Аверкія Кирилова прийшлися на перенос столиці з Москви у Петрбург і збіглися з перебудовами Лефортовського палацу в Німецькій слободі. Так, 1707 року новий вельможа Олександр Меншиков наказав перебудувати палати Лефорта, значно розширивши ті і облямував почесний двір—курдонер триповерховими корпусами — на західноєвропейський манер. Доба остаточно розділилася на нове і старе, розійшлася з власним минулим при появі нових смаків і фасадів зі складними пілястрами, симетрією, ордером, наскрізними брамами, що нагадували триумфальні арки римських імператорів.

Приміщення палат Аверкія Кирилова зберегли історичну назву і віддані Інституту культурології.

ДжерелаРедагувати

  • Коваленская Н. Н. «История русского искусства 18 века», изд. Моск. университета,М. 1962
  • Ильин М.(текст), «Москва. Памятники архитектуры 14-17 веков», М, «Искусство», 1973, с. 74-75

Див. такожРедагувати