Пак Вітольд Вітольдович

український математик, гірничий інженер

Пак Вітольд Вітольдович (20 травня 1935, Сталіно — 25 грудня 2002, Донецьк) — український математик, гірничий інженер, автор понад 120 винаходів. Син академіка АН України Вітольда Степановича Пака.

Вітольд Вітольдович Пак
Під час лекції в ДонНТУ
Народився 20 травня 1935(1935-05-20)
Сталіно
Помер 25 грудня 2002(2002-12-25) (67 років)
Донецьк
Поховання Донецьке море
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність математик
Відомий завдяки автор понад 120 винаходів
Alma mater ДонНТУ
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Заклад ДВНЗ ДонНТУ
Батько Пак Вітольд Степанович
Нагороди Державна премія СРСР
Заслужений діяч науки і техніки України

Біографія ред.

1958 року закінчив навчання в Донецькому індустріальному інституті за спеціальністю «Гірничі машини». До 1976 року працював в НДІ гірничої механіки АН УРСР імені М. М. Федорова, очолював лабораторію відцентрових вентиляторів.

Вже в перші роки роботи Вітольд Вітольдович створив принципово нові аеродинамічні схеми відцентрових вентиляторів, які могли повністю забезпечити провітрювання глибоких і надглибоких вугільних шахт Донбасу і СРСР. ККД розроблених ним і його колегами вентиляторів становив 84-85 %, це дало змогу вивести галузь на світовий рівень.

1963 року Вітольд Вітольдович захистив в московському ІГД імені Скочинського кандидатську дисертацію на тему «Дослідження деяких закономірностей робочого процесу коліс високо економічних відцентрових вентиляторів і метод визначення оптимального режиму їх роботи». Результати подальших досліджень склали основу докторської дисертації на тему «Аеродинамічні дослідження і розрахунок шахтних елементів вентиляційних установок з відцентровими вентиляторами», її Пак захистив 1971 року.

Згодом Вітольд Вітольдович і його колеги працювали над створенням ряду шахтних вентиляторів, які б можна було експлуатувати в низькотемпературних умовах, в тому числі на крайній півночі. Ними розроблений найбільший у світі вентилятор такого класу «Північ», який дозволив здійснювати ефективне провітрювання шахт в Норильську. За ці досягнення 1981 року Вітольд Вітольдович нагороджений Державною премією СРСР, а 1982 року — золотою медаллю ВДНГ України.

Ще один важливий напрямок дослідної та винахідницької діяльності Пака — застосування «гнучких елементів» у вентиляторах, де захищене Вітольд Вітольдович здійснив кілька винаходів, захищених авторськими свідоцтвами, запатентовані. За роботу в цьому напрямку 1987 року Всесвітня організація інтелектуальної власності при ООН нагородила В. В. Пака почесним дипломом.

Працював завідувачем кафедри вищої математики Донецького політехнічного інституту. Став головою науково-методичної комісії з математики при Міністерстві освіти і науки України. 1993 року він став членом національної Ради з математики і механіки Мінвузу України. Від створення ВАК України став членом експертної ради гірничого профілю. За визначні досягнення в освіті і активну участь в становленні промислового потенціалу України 1992 року здобув звання «Заслуженого діяча науки і техніки України». 22 квітня 1994 року обраний академіком Інженерної академії України за фахом «Геологія, видобуток і переробка корисних копалин», а 25 лютого 1997 року — членом-кореспондентом Академії гірничих наук України.

25 грудня 2002 року Вітольд Вітольдович Пак помер після хвороби.

Цікаві факти ред.

Основні праці ред.

Загалом Вітольд Вітольдович Пак опублікував понад 400 наукових робіт, серед них 9 монографій. Він підготував 4 доктори і 8 кандидатів технічних наук. Автор понад 120 винаходів.

Деякі монографії
  • «Елементи шахтних вентиляційних установок головного провітрювання» (М-код: Надра. 1972)
  • «Шахтні відцентрові вентилятори» (М-код: Надра. 1976)
  • Пак В. В., Носенко Ю. Л. Высшая математика: Учебник. — Д.: Сталкер, 1997. — 560 с.

Нагороди, звання і пам'ять ред.

Примітки ред.

  1. Министр культуры Екатерина Фурцева пообещала Анатолию Соловьяненко, что народным артистом советского союза он станет только «через ее труп», 04.06.2002, «Факты и комментарии»
  2. "Кафедра «Высшая математика» им. В.В.Пака". Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 21 січня 2011.

Посилання ред.