Пакіша (алб. Pakishti; серб. Пакиша / Pakiša) — село на північному сході Албанії.

Село
Пакіша
алб. Pakishti;
серб. Пакиша / Pakiša


Координати 42°03′03″ пн. ш. 20°34′09″ сх. д. / 42.051111110027775908° пн. ш. 20.569166670027779986° сх. д. / 42.051111110027775908; 20.569166670027779986Координати: 42°03′03″ пн. ш. 20°34′09″ сх. д. / 42.051111110027775908° пн. ш. 20.569166670027779986° сх. д. / 42.051111110027775908; 20.569166670027779986

Країна Албанія Албанія
Область Кукес
Округ Кукес
Громада Запод
Висота центру 874[1]  м
Національний склад горанці, албанці
Конфесійний склад мусульмани
Часовий пояс UTC+1, UTC+2, CET і CEST
Телефонний код +355 24
Автомобільний код KU
GeoNames 782104
OSM 1248545 ·R (Zapod)
Пакіша. Карта розташування: Албанія
Пакіша
Пакіша
Пакіша (Албанія)
Мапа

Географія ред.

Входить до складу громади Запод округу Кукес на південних схилах гори Коритник. Розташоване в албанській частині історичної області Гора. Основним населенням якої є етнічна група горанці. Поряд з горанцями частина жителів села становлять також албанці. Крім села Пакіша, горанці в Албанії живуть також в селах Бор'є, Запод, Кошаріште, Оргоста, Орешек, Очікле, Шіштевац та Цернолево.[2]

Село знаходиться менш ніж в півтора кілометрах на захід від кордону Албанії з Косово. Найближче до Пакіше розташоване горанске село Кошаріште (на північний захід від Пакіші), що також входить до складу громади Запод.

Історія ред.

Після Другої Балканської війни 1913 року частина території Гори, на якій розташоване село Пакіша, була передана Албанії. У 1916 році під час експедиції в Македонію і Поморав'є село відвідав болгарський мовознавець Стефан Младенов, за його підрахунками в селі в той час було близько 31 будинки.[3]

Згідно з рапортом головного інспектора-організатора болгарських церковних шкіл в Албанії Сребрена Поппетрова, складеним в 1930 році, у селі Пакіша налічувалося близько 50 будинків.[4]

Примітки ред.

  1. Pakisht, Albania Page (англ.). Falling Rain Genomics. 1996—2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(Перевірено 12 лютого 2014)
  2. Ахметовић Б. Самостална општина Гора, потврда самосвојности и основа за очување ентитета и идентитета Горанаца // Горанци, Муслимани и Турци у шарпланинским жупама Србије: проблеми садашњих услова живота и опстанка: зборник радова са «Округлог стола» одржаног 19 априла 2000 године у Српској академији наука и уметности / (организатори) Српска академија наука и уметности, Одбор за проучавање Косова и Метохије (и) Географски институт «Јован Цвијић» / Милан Бурсаћ. — Београд : Географски институт «Јован Цвијић» САНУ, 2000. — С. 55—56. Архівовано з джерела 24 вересня 2015
  3. Младенов С. Пътешествие из Македония и Поморавия // Научна експедиция в Македония и Поморавието 1916. — София : Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1993. — С. 184.
  4. Поппетров С. Поверителен рапорт №54. — Тирана, 1930.