Пазенко Анатолій Федорович

український актор, Шевченківський лауреат

Пазенко Анатолій Федорович (1 вересня 1934(1934-09-01), Кривий Ріг, Дніпропетровська область — 21 січня 2008(2008-01-21), Київ) — український актор. Народний артист Української РСР (1987). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1983). Брат Заслуженого діяча мистецтв України Станіслава Пазенка, та дядько російського актора Єгора Пазенка.[1]

Пазенко Анатолій Федорович
Зображення
Зображення
Народився 1 вересня 1934(1934-09-01)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР
Помер 21 січня 2008(2008-01-21) (73 роки)
Київ, Україна
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність актор, театральний педагог, викладач університету
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1958)
Відомі учні Валерій Бессараб, Брондуков Борислав Миколайович і Миколайчук Іван Васильович
Заклад Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Роки діяльності 19562008
Брати / сестри Пазенко Станіслав Федорович
IMDb nm0668608
Нагороди та премії
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Народний артист УРСР
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1983

Життєпис ред.

Народився 1 вересня 1934 р. у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1958), де викладає з 1961 р. Професор (1988). Працював в Одеському українському музично-драматичному театрі (19561961), у Київському театрі юного глядача (19611970). З 1970 р. — актор Національного драматичного театру імені Лесі Українки. Знімався у фільмах: «Від Бугу до Вісли» (1980, генерал Ватутін), «Якщо ворог не здається…» (1983, генерал Ватутін), «Війна» (1990, т/ф, 6 а), «Злочин з багатьма невідомими» (1993, журналіст Калясантий).

Помер 21 січня 2008 року.

Примітки ред.

  1. Артист Єгор Пазенко: «Для чоловіка рубль — це дуже важливо!»// «[[Комсомольська правда]] в Україні». Архів оригіналу за 29 жовтня 2008. Процитовано 3 квітня 2011.

Література ред.