Павлівка (Волноваський район)

село Вугледарської міської громади у Волноваському районі Донецької області

Павлі́вка — село Вугледарської міської громади у Волноваському районі Донецької області, Україна. У селі мешкає 2505 осіб.

село Павлівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Громада Вугледарська міська громада
Облікова картка Павлівка 
Основні дані
Населення 2505
Поштовий індекс 85672
Телефонний код +380 6278
Географічні дані
Географічні координати 47°45′16″ пн. ш. 37°13′05″ сх. д. / 47.75444° пн. ш. 37.21806° сх. д. / 47.75444; 37.21806Координати: 47°45′16″ пн. ш. 37°13′05″ сх. д. / 47.75444° пн. ш. 37.21806° сх. д. / 47.75444; 37.21806
Середня висота
над рівнем моря
157 м
Водойми р. Кашлагач
Відстань до
обласного центру
62,3 км
Відстань до
районного центру
30,9 км
Найближча залізнична станція Велико-Анадоль
Відстань до
залізничної станції
22,8 км
Місцева влада
Адреса ради 85672, с. Павлівка, вул. Шевченка, 68
Сільський голова Сосюра Олена Вікторівна
Карта
Павлівка. Карта розташування: Україна
Павлівка
Павлівка
Павлівка. Карта розташування: Донецька область
Павлівка
Павлівка
Мапа
Мапа

CMNS: Павлівка у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують із територією с. Микільське та Єгорівка та м. Вугледар Вугледарської міської громади Донецької області.

Історія ред.

Село створене у 30-40-х роках ХІХ ст. переселенцями-козаками та селянами з Полтавської, Харківської та Чернігівської губерній.

За даними на 1859 рік у казенному селі Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1257 осіб (860 чоловічої статі та 797 — жіночої), налічувалось 226 дворових господарств, існували православний молитовний будинок, станова квартира, училище, відбувалось 3 ярмарки на рік й базари[1].

1865 року коштом селян у Павлівці побудована кам'яна церква названа іменами Петра і Павла — Петропавлівська церква.

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Павлівської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2060 осіб, налічувалось 359 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 лавки, 2 рейнських погреба, відбувалось 3 ярмарки на рік й щоденні базари[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3137 осіб (1609 чоловічої статі та 1528 — жіночої), з яких 2877 — православної віри[3].

У 1908 році в селі мешкало 2196 осіб (1096 чоловічої статі та 1100 — жіночої), налічувалось 552 дворових господарства[4].

До 1917 р. Павлівка була другим після Маріуполя адміністративним та торговельно-промисловим центром Маріупольського повіту. В селі працював паровий млин, цегельний завод, декілька підприємств по обробці шкіри, лікарня, 3 школи.

1917 року в селищі мешкало 4751 особа.

В роки Другої світової війни 31 травня 1943 року неподалік від Павлівки була висаджена група радянських партизанів у тил нацистів і була виявлена фашистами. Проти неї була вислана група перехоплення. Всі члени партизанської групи були вбиті в бою з фашистами.[5]

Російсько-українська війна ред.

Докладніше: Бої за Павлівку

23 червня 2022 року село звільнено від російської окупації[6].

Населення ред.

 
Сільський стадіон

За даними перепису 2001 року населення села становило 2505 осіб, із них 85,51 % зазначили рідною мову українську, 13,97 % — російську, 0,32 % — білоруську, 0,16 % — молдовську та 0,04 % — румунську мову[7].

Відомі уродженці ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 666) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 8-1)
  5. Донецкая область в годы Великой отечественной войны. — Д.: Донбас. — 1982. — С. 281. (рос.)
  6. На Донеччині після чотирьох місяців окупації евакуювали жителів Павлівки. Укрінформ. 30 червня 2022. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 березня 2022.