Павлюк Пилип Матвійович

Павлюк Пилип Матвійович (кінець 70-х рр. XIX ст. - після 1945) — український громадський і кооперативний діяч, краєзнавець.

Павлюк Пилип Матвійович

Батько письменника Антіна Павлюка.

Життєпис ред.

 
"Остріжська народня газета" Редактор Пилип Павлюк

З утворенням царським урядом в 1895 р. Шубківського артилерійського полігону Павлюки перебралися в Острозький повіт Волинської губернії, стали засновниками і насельниками хутора Ліски (тепер село Рясники Гощанського району Рівненської області). Під час Першої світової війни разом із сім'єю мешкав у Східній Україні. Починаючи з 1918 р., редагував громадську "Остріжську народню газету",[1] а наступного заснував в Острозі книжкове видавництво "Будуччина"[2]. На початку 20-х рр. очолював Острозький союз кооперативів, головою наглядової ради якого був агроном Є.П. Архипенко, у минулому - міністр земельних справ в уряді УНР.[3]Осівши в Дермані (нині с. Дермань Перша та с. Дермань Друга Здолбунівського району Рівненської області), відкрив книгарню, вів просвітительську роботу.

Творчість ред.

Автор книжок "Що то за Україна, що вона нам дасть, і на що вона нам потрібна - Самостійна?" (1919),""Червона шапочка" й інші казки для дітей" (1919), "Оповідання" (1919), перекладу книжки "Твори" польського поета, прозаїка та драматурга К. Пшерви-Тетмаєра.

Друкувався в ряді українських часописів: варшавський "Нашій бесіді", львівському "Нашому прапорі", луцькому "Волинському слові", рівненській "Волині". У цих ЗМІ вмістив нарис "Волинська Швейцарія" (1926), статтю "Про виховання молоді" (1926), велику історико-краєзнавчу розвідку "Історія села Дермані" (1935), повість "Козацький монастир" (1936), дослідження "Волинська українська кооперація в минулому й сучасному" (1937), статтю "Тарас Шевченко про освіту і виховання" (1942).

Помер та похований у Дермані.

Родина ред.

Син: Антін Павлюк (1899-1937);

Дочка: вийшовши заміж, емігрувала до Аргентини. Мешкала у Буенос-Айресі.

Брат: Кузьма Матвійович Павлюк (1867 - 1930) лісник Гориньградського лісу. Його дружина Наталія походила від німецьких колоністів.

 
Кузьма Павлюк

Посилання ред.

  1. Сторіччя українського газетного слова в Острозі. Острозький замок (укр.). 30 грудня 2018. Процитовано 24 травня 2020.
  2. Електронна бібліотека "Культура України". elib.nlu.org.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  3. Давидюк, Р. П. (2016). Українська політична еміграція і розвиток кооперації у Волинському воєводстві (1921–1926 рр.). Гілея: науковий вісник. № 111. с. 53—57. ISSN 2076-1554. Процитовано 24 травня 2020.

Література ред.

  1. Григорій Дем'янчук «Воскреслі для життя», Рівне вид. Оріана, 1998, стор.46 [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Жив'юк А. А.[1] [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.], Марчук І. В. Від «Дерманської республіки» до «Дерманської трагедії»: нариси історії українського визвольного руху в Дермані на Волині. — Рівне: ПП ДМ, 2011. — 156 с.:іл. розділ 2 «Просвітитель Пилип Павлюк», стор. 11.[2] [Архівовано 6 травня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Давидюк Р. П. "Українська політична еміграція і розвиток кооперації у Волинському воєводстві (1921–1926 рр.)" / Р. П. Давидюк // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 111. - С. 53-57
  4. Столярчук Б.Й. "Дмитрівка на Рівненщині: історія, культура, постаті / Рівне: видавець О.Зень, 2020 - 716 с.