Вікіпедія

Павлюк Пилип Матвійович

Павлюк Пилип Матвійович (кінець 70-х рр. XIX ст. - після 1945) — український громадський і кооперативний діяч, краєзнавець.

Павлюк Пилип Матвійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлюк.

Батько письменника Антіна Павлюка.

Життєпис ред.

 
"Остріжська народня газета" Редактор Пилип Павлюк

З утворенням царським урядом в 1895 р. Шубківського артилерійського полігону Павлюки перебралися в Острозький повіт Волинської губернії, стали засновниками і насельниками хутора Ліски (тепер село Рясники Гощанського району Рівненської області). Під час Першої світової війни разом із сім'єю мешкав у Східній Україні. Починаючи з 1918 р., редагував громадську "Остріжську народню газету",[1] а наступного заснував в Острозі книжкове видавництво "Будуччина"[2]. На початку 20-х рр. очолював Острозький союз кооперативів, головою наглядової ради якого був агроном Є.П. Архипенко, у минулому - міністр земельних справ в уряді УНР.[3]Осівши в Дермані (нині с. Дермань Перша та с. Дермань Друга Здолбунівського району Рівненської області), відкрив книгарню, вів просвітительську роботу.

Творчість ред.

Автор книжок "Що то за Україна, що вона нам дасть, і на що вона нам потрібна - Самостійна?" (1919),""Червона шапочка" й інші казки для дітей" (1919), "Оповідання" (1919), перекладу книжки "Твори" польського поета, прозаїка та драматурга К. Пшерви-Тетмаєра.

Друкувався в ряді українських часописів: варшавський "Нашій бесіді", львівському "Нашому прапорі", луцькому "Волинському слові", рівненській "Волині". У цих ЗМІ вмістив нарис "Волинська Швейцарія" (1926), статтю "Про виховання молоді" (1926), велику історико-краєзнавчу розвідку "Історія села Дермані" (1935), повість "Козацький монастир" (1936), дослідження "Волинська українська кооперація в минулому й сучасному" (1937), статтю "Тарас Шевченко про освіту і виховання" (1942).

Помер та похований у Дермані.

Родина ред.

Син: Антін Павлюк (1899-1937);

Дочка: вийшовши заміж, емігрувала до Аргентини. Мешкала у Буенос-Айресі.

Брат: Кузьма Матвійович Павлюк (1867 - 1930) лісник Гориньградського лісу. Його дружина Наталія походила від німецьких колоністів.

 
Кузьма Павлюк

Посилання ред.

  1. ↑ Сторіччя українського газетного слова в Острозі. Острозький замок (укр.). 30 грудня 2018. Процитовано 24 травня 2020.
  2. ↑ Електронна бібліотека "Культура України". elib.nlu.org.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  3. ↑ Давидюк, Р. П. (2016). Українська політична еміграція і розвиток кооперації у Волинському воєводстві (1921–1926 рр.). Гілея: науковий вісник. № 111. с. 53—57. ISSN 2076-1554. Процитовано 24 травня 2020.

Література ред.

  1. Григорій Дем'янчук «Воскреслі для життя», Рівне вид. Оріана, 1998, стор.46 [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Жив'юк А. А.[1] [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.], Марчук І. В. Від «Дерманської республіки» до «Дерманської трагедії»: нариси історії українського визвольного руху в Дермані на Волині. — Рівне: ПП ДМ, 2011. — 156 с.:іл. розділ 2 «Просвітитель Пилип Павлюк», стор. 11.[2] [Архівовано 6 травня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Давидюк Р. П. "Українська політична еміграція і розвиток кооперації у Волинському воєводстві (1921–1926 рр.)" / Р. П. Давидюк // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 111. - С. 53-57
  4. Столярчук Б.Й. "Дмитрівка на Рівненщині: історія, культура, постаті / Рівне: видавець О.Зень, 2020 - 716 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павлюк_Пилип_Матвійович&oldid=40352135