Павло Потоцький (каштелян)

польський історик
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Павло Пото́цький (пол. Paweł Potocki, бл. 1612 або 1625 — між 1 листопада і 23 грудня 1675) — польський шляхтич гербу Золота Пилява. Військовий та державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, письменник. Представник примасівської гілки роду Потоцьких. Батько примаса Польщі Теодора Анджея Потоцького.

Павло Потоцький
Paweł Potocki
ПсевдоПавел Потоцький
Народивсябл. 1612 або 1625
Померміж 1 листопада і 23 грудня 1675
ГромадянствоРіч Посполита
Національністьполяк
Діяльністьвійськовик, урядник, письменник
Alma materКраківський, Падуанський університети
Знання мовлатина[1]
Посадакам'янецький каштелян
Термін1674—1675
ПопередникМиколай Беґановський
НаступникҐабріель Сільніцький
Конфесіякатолик
РідПотоцькі
БатькоСтефан Потоцький
МатиМарія Амалія Могилянка
У шлюбі зЕльжбета Ярмолинська, Елеонора Солтикова
ДітиЮзеф Станіслав, Александер Ян, Теодор, Стефан, Якуб, Міхал, Пйотр, Ельжбета, Анна
Герб
Герб

Життєпис

ред.

Народився, за одними даними, близько 1625,[2] за іншими, близько 1612 року.[3] Син засновника Золотого Потоку Стефана Потоцького — старости генерального подільського та його дружини Марії Амалії (з дому — Могила, кузина митрополита Петра Могили). Брат Яна, Пйотра, Катерини та Анни Потоцьких. Батько примаса Польщі Теодора Анджея, дід Антонія Міхала Потоцьких.

1638 року почав навчання у Краківському університеті, потім виїхав за кордон. У 1641—1642 роках навчався в Падуї (записаний 1 листопада 1641 року), 3 травня 1642 року був консиліяром студентів-поляків. 1654 р. в Бучачі разом з молодшим братом Яном наказав чвертувати польського шляхтича Самуеля Весоловського, рештки тіла згодувати собакам canibus famelicis[4] (ймовірно, за зраду).

Мав резиденцію в Чорткові. 1655 року після 4-денної оборони на 13 років потрапив до московського полону.[5] 1674 року став каштеляном кам'янецьким[6]

Разом з матір'ю, братами Пйотром і Яном доклав коштів, зусиль для будівництва костелу Різдва Найсвятішої Панни Марії і Святого Щепана першого мученика в родинному (Золотому Потоці.[7] Маршалок Галицького сеймику 27-28 липян 1668 р., який дарував йому чоповий податок з Чорткова та Монастириська від 14 червня 1667 до 15 вересня 1668.[8]

Помер, за даними Д. Вирського, між 1 листопада і 23 грудня 1675 року;[2] за даними М. Нагельського, очевидно, наприкінці листопада — початку грудня, до 23 грудня 1675 року[8]

Сім'я

ред.

Перша дружина Ельжбета (Маріанна[9]) Ярмолинська. Син:


Друга дружина Єлена (Елеонора) з Салтикових. Діти:

Примітки

ред.
  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. а б Вирський Д. С. Потоцький Павло [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.]… — С. 455.
  3. Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 8.451.69) [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.].
  4. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 49. — ISBN 978-83-927244-4-5.
  5. Ostrowski J. K. Czortków. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 86. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  6. а б Potoccy(03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Zaucha T. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 198. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  8. а б Nagielski M. Potocki Paweł h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 119.
  9. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 401. (пол.)

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.