Павло Кола

Павел Кола
Paweł Koła
Псевдо	Павло Коло
Народився	1450 або 1450
Помер	1509
Підданство	Корона Польська
Національність	поляк
Місце проживання	Глиняни
Діяльність	військовик, урядник
Посада	воєвода подільський
Рід	Коли
Батько	Ян Кола «Колюшко»
Родичі	Ходецькі
У шлюбі з	Бурнетта Ходецька
Діти	Барбара Коланкаd, Ян Кола і Миколай Кола
	Герб; герб Юноша
	; ; ;

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кола.

Павел Кола (іноді Ко́ло) г. Юноша (пол. Paweł Koła; ? — початок 1509) — польський шляхтич XV–XVI століть, військовик, урядник Королівства Ягеллонів.

Біографія ред.

Найстарший син Яна Коли, якого називали «Колюшко з Далейова» (Сяноцької землі; тепер Дальова^{[джерело?]}). Участь у військових виправах проти молдаван, волохів, татар зблизила його з шляхтичами Бучацькими, Ходецькими. Шваґрами Павла Коли були Міхал з Язловця, Бучача, Отто з Ходча. Як подільський воєвода, заслужив увагу короля Олександра Яґеллончика. За часів королів Олександра Яґеллончика, Сиґізмунда І Старого (не брав участи в його урочистому виборі через охорону земель Русі від татар разом з Миколаєм Каменецьким) належав до найвпливовіших людей краю.

1503 року — навесні 1504-го — брав участь у Пйотркувському сеймі; 6 березня 1504 р. був свідком в акції короля, якою підтверджувалось рівноправ'я православного та католицького духовенств з 1443 р.^[1]

Уряди (посади) ред.

Галицький підкоморій (1490 р.), каштелян (1494—1500 рр.), подільський воєвода (приблизно з 1502 р.).

Сім'я ред.

У шлюбі з Бурнеттою (Бернатою^[2]) з Ходча гербу Оґоньчик (донькою воєводи руського Станіслава з Ходча, сестрою Отто Ходецького) мав трьох синів:

Ян
Станіслав — галицький підкоморій
Миколай
Барбара, дружина віленського каштеляна Юрія «Геркулеса» Радзивілла, матір королеви Варвари (Радзивіл)).^[1]

Маєтності ред.

1473 року після смерті у 1468 році бездітного стрийка Яна (підстолія галицького) разом з братами Яном та Пйотром спільно стали власниками спадку: поселення Сопів, Підгайчики, Лисець пол. Liśce, заставу на селі^[3] Кропець, з якої мали сплатити 220 гривень. 1503 р. за заслуги отримав правом «доживоття» замок та місто Глиняни, які в 1506 році було відбудовано його коштом. Був власником Далєєва та Жовтанців (тепер — село біля Львова), тримав «в заставі» поселення Прерів (пол. Przerów) в Коломийському повіті. На Глинянах і селі Задвір'я король записав П. Колі суми 100 кіп грошів і 100 гривень. Докладно картину маєтків знати складно, були вони більші, ніж згадані в джерелах.^[4]

Примітки ред.

↑ ^а ^б Kiryk F. Kola (Koło) Paweł h. Junosza… — S. 287.
↑ Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — S. 42. (пол.)
↑ тут, ймовірно, помилка, бо в статті про сина Яна (ця сама сторінка) вказано королівщину — містечко Коропець
↑ Kiryk F. Kola (Koło) Paweł h. Junosza… — S. 286—287.

Література ред.

Kiryk F. Kola (Koło) Paweł h. Junosza [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/2, zeszyt 57. — S. 286—287. (пол.)