Павлович Сергій Костянтинович

Сергій Костянтинович Павлович (біл. Сяргей Канстанцінавіч Паўловіч, псевдонім: Паляшук, 25 вересня 1875(18750925) року, c. Восовці Кобринський повіт, Гродненська губернія, нині Дорогичинський район, Берестейська область — 16 вересня 1940 року, Вільнюс) — білоруський педагог, публіцист, громадський та культурний діяч.

Павлович Сергій Костянтинович
С. Павлович — у другому ряду посередині
Псевдонім	Паляшук
Народився	25 вересня 1875(1875-09-25) Осовці, Кобринський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	16 вересня 1940(1940-09-16) (64 роки) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Свято-Єфросинівський цвинтарd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	публіцист, перекладач, педагог, богослов
Alma mater	Віленська духовна семінарія і Київська духовна академія
Заклад	Вільнюська білоруська гімназія
Мова творів	білоруська
Членство	Білоруське наукове товариство і Товариство білоруської школи
Павлович Сергій Костянтинович у Вікісховищі

Життєпис

Походив з духовенства.

Закінчив православну Вільнюську семінарію, Київську духовну академію (1899).

Працював у церковних закладах.

У 1909–1913 — викладач чоловічої 4-класної вчительської семінарії, реального училища імені Іопшиної, приватної жіночої гімназії імені Анісімової в Рогачеві Могильовської губернії (1909–1912).

У 1913–1918 — інспектор народних шкіл Вовковиського району Гродненської області.

У 1920-ті жив у Вільнюсі.

Член Білоруського наукового товариства; один із керівників Товариства білоруської школи.

У 1925–1928 — викладач і директор Вільнюської білоруської гімназії. Пропагував ідеї робочої школи. Активно виступав проти полонізації. Критикував примусове адміністрування в білоруських школах латинською мовою (брошура «Некалькі ўваг аб беларускім „Лемантары“ Ст. Любіч-Маеўскага», 1929).

Але Павлович також використовував латинський алфавіт (ABC «Zasieúki», 1937). Автор шкільних підручників та посібників. У публіцистці (особливо на сторінках того часу «Беларускі летапіс») багато уваги надавав питанням самоосвіти та домашньої освіти, культурно-освітньої роботи, релігійної освіти. Був заарештований польською владою в 1930 і 1933. У 1937 році видавав дитячий журнал «Снапок».

Бібліографія

• Свяшчэнная гісторыя Старога Завету. Вільня, 1926;
• Пазашкольная асвета. Культурна-асветная праца ў гуртках ТБШ. Вільня, 1928;
• Пішы самадзейна: Развіццё навыку самастойнага пісьма. Ч. 1. Вільня, 1928;
• Метадычныя ўвагі да пасобніка «Пішы самадзейна». Вільня, 1929;
• Свяшчэнная гісторыя Новага Завету. Вільня, 1936;
• Першыя зерняткі. Вільня, 1936.

Література

• Маракоў Л. У. Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.ракоў Л. У.
• Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.
• Маракоў Л. У. Репресоване православне духовенство та церковники Білорусі 1917—1967. Енциклопедичний довідник у 2 томах. Т. 2 . — Мн., 2007.
  • Антология педагогической мысли Белорусской ССР. М., 1986
  • Пам'ятна книга Могильовської губернії.
  • Народная адукацыя і педагагічная навука ў Беларусі (1917—1945). Мн., 1993
  • Вабішчэвіч А. Каб жыць пад сваім небам: Навукова-педагагічная спадчына Сяргея Паўловіча // Голас Радзімы. 1996, 19, 26 снеж.
  • ЭГБ, т. 5.

Посилання

• Сяргей Канстанцінавіч Паўловіч — беларускі багаслоў, педагог, перакладчык [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]