Відкрити головне меню

Па́влик Богда́н Богда́нович — український правоохоронець, капітан міліції, учасник російсько-української війни. Командир роти добровольчого батальйону «Січ», позивний «Маестро».

Павлик Богдан Богданович
Rank insignia of militsiya of Ukraine 10 (horizontal).svg Капітан
Павлик Богдан Богданович.jpg
Загальна інформація
Народження 21 серпня 1981(1981-08-21)
Турка
Смерть 4 серпня 2017(2017-08-04) (35 років)
Турка
°самогубство
Псевдо «Маестро»
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ National Police of Ukraine emblem.svg Спеціальна поліція
Формування
Ukrainian interior ministry's special battalion «Sich» logo.png
 «Січ»
Війни / битви

Миротворча місія в Іраку
Війна на сході України

Командування
Командир роти
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького

ЖиттєписРедагувати

Народився 1981 року у місті Турка Львівської області.

Працював експертом-криміналістом у міліції. У складі десантних військ брав участь у миротворчій місії в Іраку. Працював у режимному відділі слідчого ізолятора у Львові.

Стояв біля витоків добровольчого батальйону міліції «Січ», навчав бійців. Перший командир роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ». В бойових діях на Сході України брав участь з липня 2014-го, пройшов Піски, Авдіївку.

Після повернення з війни працював охоронцем. Потім роботи не мав. Хотів продати машину і поїхати на заробітки за кордон. За день до смерті передав свої особисті фронтові речі до місцевого музею АТО.

Покінчив життя самогубством. Перед смертю отримав звістку про загибель на Донбасі побратима, сильно переживав через це. А кілька днів перед тим ветерана «вивела із себе» відмова депутатів Турківської міськради виділити для учасників бойових дій закинуту земельну ділянку. Саме на ній, на єдиній яблуньці у куті пустиря, що при в'їзді у місто, 4 серпня 2017 року й знайшли його тіло.

Ховали Богдана Павлика з усіма почестями, із священиком. Віддати останню шану приїхали друзі-АТОвці, які разом воювали. З представників влади був лише депутат облради «свободівець» Андрій Тягнибок, який служив під керівництвом «Маестро».

Похований на кладовищі у військовому містечку міста Турки.

Залишилася дружина та син.

НагородиРедагувати

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Данила Галицького III ступеня (27.5.2015).

ДжерелаРедагувати