Павел Уханський гербу Радван (пол. Paweł Uchański; 1547/1548 — 1590, Константинополь, нині Стамбул) — польський шляхтич, урядник Речі Посполитої, дипломат. Ймовірно, останній представник роду Уханських.

Павел Уханський
Paweł Uchański
Надгробок Павла та Анни Уханських в костелі Уханя
Народився 1547/1548
Помер 1590(1590)
Константинополь
Країна  Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність урядник, дипломат
Відомий завдяки дипломат
Суспільний стан шляхтич
Посада белзький воєвода, дрогобицький, ґнєзненський староста
Рід Уханські
Батько Томаш Уханський
Родичі Данилович Микола, Адам Олександр Санґушко(зяті)
У шлюбі з Анна Катажина Гербурт
Діти Гелена (Анна), Катажина, Ізабелла
Герб
Герб

варіант гербу Радван

Життєпис ред.

Народився 1547 або 1548 року. Син белзького ловчого Томаша Уханського, небіж примаса Польщі, Гнезненського латинського архиєпископа Якуба Уханського.

Як посланець короля Стефана Баторія їздив:

Мав посади белзького воєводи[2] і каштеляна[3][4] дрогобицького, ґнєзненського старости.

Помер передчасно у віці 42 років 1590 року у Стамбулі, був похований в Ухані.[1]

Сім'я ред.

Дружина — Анна Катажина Гербурт з Фульштина, донька львівського кастеляна[1] Станіслава Гербурта; також Владислав Лозінський вказував, що вона була бабцею Уршулі Сенявської, дружини Миколая Сенявського[5]. Діти:

Владислав Лозінський вказував, що матір'ю Уршулі Сенявської, дружини Миколая Сенявського, було Дорота з Уханських Кротовська.[5]

Примітки ред.

  1. а б в г Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 432.
  2. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów, 1728. — T. 1. — Cz. 1. — S. 167. (пол.)
  3. Paweł Uchański z Magnuszewa h. Radwan (Wierzbowa) (ID: 7.609.195) [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  4. щоправда, Каспер Несецький не вказав його серед каштелянів → Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 1. — S. 233.
  5. а б Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 67—95. (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.