Відкрити головне меню

Пістолет безшумний (ПБ) — радянський самозарядний пістолет малошумної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів воєнної розвідки та спецпідрозділів інших силових структур.

Пістолет безшумний (ПБ)
PB pistol.jpg
Тип: пістолет з ПБС
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання 1960-ті — досі
Використання у підрозділи спеціального призначення
Історія виробництва:
Розроблено 1967 рік
Виробник ЦНДІ ТОЧМАШ (Клімовськ, СРСР/Росія)
Характеристики
Маса 970 г (спорядженого з ПБС)
Довжина 301 мм (в зборі), 170 мм (без ПБС)
Довжина ствола, мм: 105 мм
Ширина 32 мм
Висота 134 мм
Тип боєприпасу 9×18 мм ПМ
Калібр 9 мм
Дульна швидкість 290 м/с
Прицільна дальність 25-50 м
Тип боєпостачання магазин на 8 патронів

Commons-logo.svg ПБ (пістолет) у Вікісховищі

Історія створення пістолетаРедагувати

За даними окремих джерел, поштовхом для створення у СРСР безшумного пістолета подібної конструкції стало захоплення радянськими спецслужбами американського пістолета «Хай Стандард» у збитого 1 травня 1960 року над радянською територією льотчика-розвідника Френсіса Пауерса[1][2].

Пістолет ПБ (індекс ГРАУ 6П9) був розроблений у науково-дослідному інституті стрілецької і пушечної зброї ЦНДІ ТОЧМАШ у Клімовську під Москвою на основі конструкції пістолета Макарова (ПМ). Конструктор О. Дерягін[3].

У 1967 році пістолет прийнятий на озброєння бригад (розвідувальних пунктів) спеціального призначення, рот спеціального призначення армійських розвідувальних батальйонів, а також спецпідрозділів КДБ «Альфа» і «Вимпел»[3].

Конструкція зброїРедагувати

В пістолеті застосовується спеціальний інтегральний глушник звуку пострілу, який складається з двох частин. Це рішення дозволило зберігати і носити пістолет із знятою передньою частиною глушника (насадком), а перед застосуванням швидко встановлювати насадок на зброю. При цьому пістолет зберігає можливість безпечного для стрільця ведення вогню при знятому насадку, що важливо в критичних ситуаціях.

Пістолет ПБ повністю успадкував від пістолета ПМ конструкцію ударно-спускового механізму з самовзводом і розташованим зліва на затворі запобіжником, який при включенні автоматично знімає курок з бойового взводу. Тим не менше, пістолет Дерягіна є самостійною системою — через те, що передня частина ствола закрита глушником, затвор має невелику довжину, що не дозволяє розмістити всередині нього поворотну пружину. Тому поворотна пружина розміщена в руків'ї, взаємодіючи через хитний двухплечний важіль із затвором-кожухом.

На подовженому стволі пістолета розташована розширювальна камера, в якій знаходиться рулон металевої сітки, яка знижує температуру порохових газів, що відводяться через отвори, виконані вздовж нарізу ствола. До передньої частини розширювальної камери різьбовим з'єднанням кріпиться знімна частина глушника, в якій розміщений сепаратор з шайбами, які мають різні кути нахилу, та які розділяють і перенаправляють потік порохових газів, і, таким чином, знижують їх швидкість — звук пострілу різко зменшується.

Прицільні пристосування фіксовані, нерегульовані. У пістолеті використовуються штатні магазини від ПМ на вісім патронів 9×18 мм ПМ.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати