П'єтро Аретіно

італійський письменник, драматург, публіцист

П'є́тро Ареті́но (італ. Pietro Aretino; 19 квітня 1492(14920419), Ареццо — 21 жовтня 1556, Венеція) — італійський письменник-гуманіст кінця епохи Відродження.

П'єтро Аретіно
італ. Pietro Aretino
Народився не раніше 19 квітня 1492 і не пізніше 20 квітня 1492
Ареццо, Тоскана, Італія
Помер 21 жовтня 1556[1][2][…] (64 роки) або 1556[4]
Венеція, Венеційська республіка
·death from laughterd
Поховання Венеція
Країна  Венеційська республіка
Діяльність поет, драматург, журналіст, письменник, мистецтвознавець
Сфера роботи satirical literatured[5], драма[5] і ліризм[d][5]
Мова творів італійська[2][5][6]

CMNS: П'єтро Аретіно у Вікісховищі

Боровся проти феодально-католицької реакції. За сміливі виступи проти монархів та Ватикану його прозвали «бичем королів». Аретіно — один із засновників публіцистики в Італії і взагалі в Європі.

У своїх комедіях «Придворне життя» (1526), «Лицемір» (1542), трагедії «Горацій» (1546), пародійній поемі «Орландіно», у віршах і публіцистичних творах (памфлети, листи, «бесіди», сатиричні «пророцтва») Аретіно викривав пороки аристократії та духівництва.

Vita di santa Caterina vergine e martire, 1636.

Примітки ред.

  1. Innamorati G. Dizionario Biografico degli Italiani — 1962. — Vol. 4.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. RKDartists
  4. Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
  5. а б в г Czech National Authority Database
  6. CONOR.Sl

Література ред.