П'єр де Монтеск'ю д'Артаньян

П'єр де Монтеск'ю д'Артаньян (фр. Pierre de Montesquiou d'Artagnan; 1640 — 12 серпня 1725) — військовий та державний діяч Французького королівства, граф, маршал Франції.

П'єр де Монтеск'ю д'Артаньян
фр. Pierre de Montesquiou d'Artagnan
Rochard - Pierre de Montesquiou d'Artagnan.jpg
Народився 1640
Франція
Помер 12 серпня 1725(1725-08-12)
Ле-Плессі-Робенсон, Антоні (округ), О-де-Сен, Іль-де-Франс
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність військовослужбовець
Знання мов французька
Учасник Війна Аугсбурзької ліги
Військове звання маршал Франції
Нагороди
Див. також: Д'Артаньян

ЖиттєписРедагувати

Походив зі знатного гасконського роду Монтеск'ю. Четвертий син Генріха I де Монтеск'ю, сеньйора д'Артаньяна, та Жанни (доньки маршала Жана де Гассіона). Народився у 1640 році. 1655 року разом з батьком опинився при королівському дворі. 1660 року стає пажем кардинала Мазаріні. 1661 року стає пажем короля Людовика XIV. У 1664 році поступив до роти королівських мушкетерів, в якій служив до 1688 року. 1666 року переведено до першої роти мушкетерів (так званих великих мушкетерів). 1668 року увійшов до французької гвардії.

1672 року отримує звання 2-го лейтенанта французької гвардії. 1673 року отримує звання су-лейтенанта, а 1674 року майора-помічника. Того ж року брав участь у битві біля Сенефе. 1676 року отримує звання майора, а 1678 року — очолив роту французької гвардії.

1688 року призначено бригадиром. Брав участь у війні Аугсбурзької ліги. 1691 року стає табірним маршалом (на кшталт генерал-майора). 1693 року відзначився у битві при Еєвенді. 1696 року отримав звання генерал-лейтенанта. Того ж року призначено губернатором міста Арраса, потім провінції Артуа.

1698 року залишив королівську гвардію. Натомість король надав йому значну пенсію. 1699 року купив замок Плесі-Піке. Того ж року переведено до Фландрської армії.

З початком Війни за іспанську спадщину 1700 року перебував під орудою Людовика, герцога Бургундського. 1702 року отримав наказ зайняти Намюр. 1706 року відзначився у битві при Рамільї, а 1708 року — в битві під Ауденардом. 1709 року зайняв форт Руге під Гентом, а потім фортецю Понт-а-Марк. Згодом керував правим флангом у битві під Мальплаком. Тут отримав поранення, а під ним було вбито 3 коня. Зумів зберегти свій фланг від поразки. Потім допомагав маршалові Луї-Франсуа де Буфлеру організувати відступ французької армії. За це отримав звання маршала. Також король відшкодував усі борги Монтеск'ю.

Протягом зими 1710 року обороняв кордон з Іспанськими Нідерландами. 1711 року діяв разом з Вілларом у Фландрії. Опікувався обороною узбережжя річки Шельда, знищивши там греблі, завадивши тим самим супротивникові перейти її. 1712 року відзначився у битві під Дененом, а потім при облогах Марш'єнну й Дуе. 1713 року брав участь в облогах Ле-Кенуа і Бушен.

1716 року призначено губернатором Бретані (перебував на посаді до 1720 року). 1717 року увійшов до регентської ради. Того ж року призначено губернатором Лангедоку, Провансу й Севенів. 1723 року захворів. Помер 1725 року.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Жанна Пасделуп

дітей не було

2. Дружина — Єлизавета, донька сеньйора Філіппа Л'Ерміта Л'Єрвіля

Діти:

  • Людовик (1701—1717), полковник піхоти
  • Катерина (1702—1704)

ДжерелаРедагувати

  • Joseph Varro, " Où est la tombe du Comte d'Artagnan ? ", le Petit-Robinson, no 81, octobre 1996.
  • Jacques Ledeux, Le Plessis-Robinson, neuf siècles au fil de l'Histoire, Boulogne, Éd. TerraMare, 2009, p. 31-36.