Вікіпедія

П'єр Теяр де Шарден

французький теолог і філософ, єзуїтський священник
(Перенаправлено з П'єр Тейяр де Шарден)

П'єр Теяр де Шарден
фр. Pierre Teilhard de Chardin
Західна філософія
П'єр Тейяр де Шарден
Народження 1 травня 1881(1881-05-01)
Орсін, Франція
Смерть 10 квітня 1955(1955-04-10) (73 роки)
Нью-Йорк, США США
інфаркт міокарда
Поховання St. Andrew-on-Hudson cemeteryd
Громадянство (підданство)  Франція
Проживання Франція
КНР[1]
Нью-Йорк[1]
Франція[2]
Знання мов
  • французька[3][4]
    • Ім'я при народженні Pierre Teilhard de Chardin
    Діяльність
  • богослов, палеонтолог, письменник, палеоантрополог, католицький священник, геолог, scientific collector, stretcher bearer
    • Член Французька академія наук[5], Геологічне товариство Франції, Французька академія наук[5], Нью-Йоркська академія наук і Royal Anthropological Institute of Great Britain and Irelandd
    Науковий ступінь доктор наук[d][1] (1922)
    Основні інтереси палеонтологія, антропологія, космологія, теорія еволюції, філософія, католицьке богослов'я
    Значні ідеї Точка Омега, ноосфера
    Alma mater Паризький університет, Університет Віллановаd і Notre Dame de Mongré High Schoold
    Зазнав впливу
  • Анрі Бергсон
    • Соціальний прошарок одинакd
    Посада Q110612518?, Науковий керівник CNRSd[2], педагог, помічник професораd і радник[d]
    Військове звання капрал
    Конфесія пантеїзм[6][7]
    Батько Emmanuel Teilhard de Chardind
    Родичі Claude Aragonnèsd
    Брати, сестри Marguerite-Marie Teilhard de Chardind
    Нагороди
    Офіцер ордена Почесного легіону
    Офіцер ордена Почесного легіону
    CMNS: П'єр Теяр де Шарден у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    П'єр Теяр де Шарден (фр. Pierre Teilhard de Chardin, 1 травня 1881, Орсін, Франція — 10 квітня 1955, Нью-Йорк, США) — французький католицький теолог і філософ, священник єзуїт, один із творців теорії ноосфери. Також, зробив величезний внесок у палеонтологію та антропологію; здійснив своєрідний синтез християнського навчання й теорії космічної еволюції (теярдизм). Один з перших теїстичних еволюціоністів.

    Біографія ред.

    Марі Жозеф П'єр Теяр де Шарден народився 1 травня 1881 року в замку Сарсена, Орсін (регіон Овернь, Франція) у католицькій родині, четвертий з одинадцяти дітей. 1892 року вступив у коледж Дам-Де-Монгре, що належав Товариству Ісуса (орден єзуїтів). В 1899 році, закінчивши коледж і отримавши ступінь бакалавра зі спеціальностей філософія й математика, вступив в орден єзуїтів.

    З 1899 року по 1901 рік учився в семінарії в Екс-ан-Провансі, після двох років новіціату приніс перші обітниці й у 1901—1902 роках продовжував філософську й теологічну освіту в єзуїтській семінарії на острові Джерсі. З 1904 року по 1907 рік викладав фізику й хімію в єзуїтському коледжі Св. Сімейства в Каїрі. В 1908 році його направили в Гастінгс (Англія, графство Сассекс) вивчати теологію. 14 серпня 1911 року, у віці 30 років, висвячений у священники.

    Під час навчання в Гастингському коледжі єзуїтів Теяр де Шарден подружився з Чарльзом Доусоном[en], який «відкрив» скандально відому Пілтдаунську людину. В 1912 році він навіть брав участь у розкопках у Пілтдаунському гравійному кар'єрі разом з Доусоном і Артуром Вудвордом.[9] Деякі дослідники вважають його причетним до фальсифікації, зокрема Луїс Лікі був настільки впевнений у цьому, що в 1971 році відмовився приїхати на симпозіум, організований на честь французького священника[10]. Серед дослідників існують також версії, що його просто ошукали, як і всіх інших.

    З 1912 року по 1914 рік працював у Інституті палеонтології людини при паризькому Музеї природної історії під керівництвом М. Буля (великого авторитету в галузі антропології й археології), разом з яким брав участь у розкопках на північному заході Іспанії.

    У грудні 1914 року був покликаний в армію, служив санітаром-носильником. Пройшов усю війну, отримав Воєнну медаль і орден Почесного легіону. Саме під час війни (1916 рік) він написав своє перше есе «La vie cosmique» («Космічне життя») — філософські й наукові міркування щодо містики й духовного життя. Пізніше Теяр де Шарден написав: «la guerre a ete une rencontre… avec l'Absolu» («війна була зустріччю… з Абсолютом»).

    26 травня 1918 року він склав вічні обітниці у Фуа-Де-Ліон. У серпні 1919 року, бувши на острові Джерсі, написав есе «Puissance spirituelle de la Matiere» («Духовна сила матерії»).

    З 1920 року продовжував навчання в Сорбоні, в 1922 році захистив докторську дисертацію у Паризькому католицькому університеті в галузі природничих наук (геологія, ботаніка, зоологія) за темою «Ссавці нижнього еоцену Франції» і там же дістав призначення на посаду професора кафедри геології.

    У 1923 році вирушив у дослідницьку експедицію в Тяньцзінь (Китай). Під час експедиції, у пустелі Ордос, написав кілька статей та есеїв, серед них «La Messe sur le Monde» («Всесвітня літургія»). Його стаття, присвячена проблемі первородного гріха, не була зрозуміла в теологічних колах, концепцію Теяра де Шардена визнали такою, що суперечить ученню Католицької церкви, і генерал ордену Влодзимеж Ледуховський заборонив йому публікації й публічні виступи.

    У підсумку, у квітні 1926 року Теяр де Шарден знову був направлений на роботу в Китай, де провів у цілому 20 років.[11] До 1932 року він працював у Тяньцзіні, потім — в Пекіні. З 1926 року по 1935 рік Теяр де Шарден взяв участь у п'яти геологічних експедиціях по Китаю, у результаті яких вніс ряд уточнень у геологічну карту країни.

    З 1926 року по 1927 рік перебував у східній Монголії і в ці ж роки створив першу свою велику роботу — філолофсько-теологічне есе «Le Milieu divin. Essai de vie interieure» («Божественне середовище. Нарис про внутрішнє життя»).

    В 1929 році, беручи участь у стратиграфічних роботах на розкопках у Чжоукоудяне біля Пекіна, Теяр де Шарден разом із колегами виявляє останки синантропа (Homo erectus). Завдяки аналізу цієї знахідки він отримав широке визнання в наукових колах. Ще більшу славу йому й А. Брейлю[fr] принесло відкриття в 1931 році того, що синантроп користувався примітивними знаряддями й вогнем.

    У наступні роки він працював радником у національному геологічному департаменті Китаю, брав участь у науково-дослідних експедиціях (Китай, Центральна Азія, Памір, Бірма, Індія, Ява), бував у Франції, їздив у США.

    З 1938 року до 1939 року він працював у Парижі, у журналі «Etudes» (інтелектуальний центр паризьких єзуїтів), йому було дозволено відновити цикл лекцій і семінарів. У червні 1939 року повернувся в Китай.

    З 1939 року до 1946 року, під час Другої світової війни, Теяр де Шарден перебував у вимушеній ізоляції, у Пекіні, живучи в посольському кварталі.[12] У 1940 році заснував разом з П'єром Леруа в Пекіні геобіологічний інститут, а в 1943 році — теж з Леруа — почав випускати новий журнал «Геобіологія». У ті роки (1938—1940) він створив свій головний твір — «Le Phenomene humain» («Феномен людини»).[12]

    У травні 1946 року повернувся у Францію, відновив контакти в наукових колах, у квітні 1947 року взяв участь у конференції з еволюції, організованій паризьким Музеєм природної історії, у червні збирався в експедицію в Південну Африку, але через серцевий напад був змушений від цього відмовитися. У 1950 році, у віці 70 років, Теяра обрали в Паризьку академію наук, але заборона на публікації й публічні виступи як і раніше залишалася в силі.[12] В 1952 році він покинув Францію й виїхав працювати в США, в Нью-Йорк, за запрошенням Фонду антропологічних досліджень Веннера-Грена. Брав участь у декількох експедиціях у Південну Африку. В 1954 році провів два місяці у Франції, в Оверні, у будинку своїх батьків.

    Теяр де Шарден помер у Нью-Йорку від серцевого нападу 10 квітня 1955 року, у Великодню неділю. Роком раніше, на прийманні у французькому консульстві, він сказав своїм близьким друзям: «Я хотів би вмерти на Великдень, у день Воскресіння».

    Після смерті Теяра де Шардена була створена комісія, у яку ввійшли багато його друзів, у тому числі видатні вчені (А. Брейль, Дж. Гакслі, А. Тойнбі, М. Мерло-Понті й інші). Комісія склала й підготувала до видання десятитомне зібрання творів, куди ввійшли практично всі його роботи, за винятком листів і деяких есе. Зібрання творів було відкрито в 1957 році «Феноменом людини».

    Твори ред.

    • La Messe sur le monde (1923)
    • Lettres d'Egypte
    • Le Phénomène humain (1938–1940, опубл. 1955)
    • L'Apparition de l'homme (1956)
    • La Vision du passé (1957)
    • Le Milieu divin (1926–1927, опубл. 1957)
    • L'Avenir de l'homme (1959)
    • L'Énergie humaine (1962)
    • L'Activation de l'énergie (1963)
    • La Place de l'homme dans la nature (1965)
    • Science et Christ (1965)
    • Comment je crois (1969)
    • Les Directions de l'avenir (1973)
    • Écrits du temps de la guerre (1975)
    • Le Cœur de la matière (1976)

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. ↑ а б в https://www.geosoc.fr/propos-html/historique/presidents-de-la-sgf/64-presidents-sgf/1084-marie-joseph-pierre-teilhard-de-chardin.html
    2. ↑ а б https://prosopo.ephe.psl.eu/pierre-teilhard-de-chardin
    3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. ↑ CONOR.Sl
    5. ↑ а б https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-t.html
    6. ↑ La Croix — Paris: Bayard Presse, 2019. — ISSN 0242-6056; 2263-4894
    7. ↑ cath.ch
    8. ↑ а б BeWeB
    9. ↑ Ларичев В. Сад Эдема. — М.: Издательство политической литературы, 1980. — Т. 100000 экз. Глава «Джентльмен удачи».
    10. ↑ Джохансон Д., Иди М. Люси. Истоки рода человеческого. — М.: Мир — 1984. Часть 1, глава 3.
    11. ↑ Биховський, 1983.
    12. ↑ а б в Івін, 2004.

    Джерела ред.

    П'єр Тейяр де Шарден
    у сестринських Вікіпроєктах
      Цитати у Вікіцитатах?
      Теми у Вікіджерелах?
      П'єр Тейяр де Шарден у Віківидах?
      П'єр Тейяр де Шарден у Вікісховищі?

    Посилання ред.

      Це незавершена стаття про особу.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр_Теяр_де_Шарден&oldid=40597595