Вікіпедія

П'єр Жаннере

П'єр Андре Жаннере (фр. Pierre Andre Jeanneret; 1896—1967) — французький архітектор і дизайнер, двоюрідний брат знаменитого Ле Корбюзьє, з яким і в тіні якого він пропрацював майже все своє життя. Один з головних будівельників Чандігарха, міста, зведеного за проєктом Ле Корбюзьє в Індії.

П'єр Жаннере
фр. Pierre Andre Jeanneret
Народився 22 березня 1896(1896-03-22)[1][2][…]
Женева, Швейцарія
Помер 4 грудня 1967(1967-12-04)[1][2][…] (71 рік)
Женева, Швейцарія або Тоне, Женева, Швейцарія[4]
Країна  Швейцарія
Діяльність архітектор, дизайнер
Знання мов французька[2] і іспанська[5]
Родичі Ле Корбюзьє
Кушетка LC4 в віллі Савой, спроєктована Жаннере спільно з Ле Корбюзьє і Шарлоттою Перьєн

Біографія та творчий шлях ред.

Закінчив з дипломом Школу витончених мистецтв в Женеві (1915, 1-ша премія за архітектуру, скульптуру та живопис)[6]. Стажувався як архітектор в майстерні Огюста Перре, в Парижі (1920—1921).

У 1921 Ле Корбюзьє (уродж. Шарль Едуард Жаннере, двоюрідний брат П'єра Жаннере) запрошує його для спільної роботи, і вони відкривають своє архітектурне бюро в Парижі. З цього моменту П'єр Жаннере стає компаньйоном Ле Корбюзьє, а проєкти, створені ними підписуються: «Едуард Жаннере / П'єр Жаннере». Провідна роль в цьому тандемі, який існував з 1922 по 1940, незмінно належала Ле Корбюзьє. П'єр Жаннере співпрацював також в журналі «Новий Дух» (фр. L'Esprit Nouveau), який Ле Корбюзьє випускав на початку 20-х років.

У 1922 на виставці Осінній салон Едуардом і П'єром Жаннере був представлений проєкт «Сучасне місто на три мільйони жителів», ультрановаторський за концепцією.

У 1924-1940 спільно вони створюють цілий ряд модерністських проєктів, серед яких важливе місце займають багаті особняки в сучасному стилі, побудовані на околицях Парижа. Це, зокрема, вілла Ла Роша / Жаннере, вілла Штейн / де Монзі, вілла Савой — будівлі, що стали етапними в історії сучасної архітектури. П'єр Жаннере проявив себе і як дизайнер. На виставці Осінній салон 1929 представлений комплект меблів, створений спільно Ле Корбюзьє, Шарлоттою Перьєн і П'єром Жаннере. Столи, крісла, шафи були виготовлені із сучасних матеріалів (сталеві трубки, скло, штучна шкіра), за найсучаснішими технологіями[7]. Співпраця з Ле Корбюзьє була обірвана війною, коли їх майстерня на вул. Севр, 35 була закрита.

У 1940—1951 працював з архітектором Жаном Пруве, в 1940—1949 — з Жоржем Бланшоном і в 1949—1951 — з Домінік Ескорсат. На початку 1950-х відновив спільну діяльність з Ле Корбюзьє[6].

Останні 15 років свого життя П'єр Жаннере провів в Індії, в зв'язку зі зведенням Чандігарха, нової столиці штату Пенджаб, що будувалася за проєктом Ле Корбюзьє (1951—1957). Разом з Максвеллом Фрай і Джейн Дрю, двома архітекторами з Англії, П'єр Жаннере вів нагляд за будівництвом, зокрема, за будівництвом комплексу Капітолію, адміністративного центру, спроєктованого самим Корбюзьє. З ними співпрацювали також індійські архітектори та інженери, спільно з якими були створені проєкти житлових будинків для міської адміністрації, а також шкіл, готелів, торгових центрів. Частина кампусу університету Пенджаб — бібліотека і будівля Gandhi Bhawan — спроєктовані безпосередньо самим П'єром Жаннере. Gandhi Bhawan — дуже своєрідне за своїм виглядом спорудження і практично єдине, де зафіксовано особисте авторство П'єра Жаннере. Воно являє собою структуру, три частини і три гострих завершення якої символізують три частини індійської філософії.

У 1999 в будівлі Gandhi Bhawan відбулася велика фотовиставка, що розповідає про внесок Ле Корбюзьє і П'єра Жаннере в створення нової столиці.

Після того, як будівництво міста було в основному завершене, П.Жаннере був запрошений міською владою на посаду Головного архітектора Чандігарха і штату Пенджаб, на якій і перебував аж до 1965, коли повернувся до Швейцарії. Виконував він також обов'язки директора створеної в Чандігархі Школи прикладного мистецтва, продовжуючи при цьому самостійно займатися дизайном — інтер'єрами і меблями.

 
Університет Пенджаб. Архітектори П'єр Жаннере та ін.

Меблі ред.

Крім будівель, Жаннере також проектував меблі, як самостійно, так і разом з Ле Корбюзьє. Він експериментував з мінімалістичним дизайном, включаючи стілець, який не потребував кріплень.[8][9]

Галерея ред.

Будинок швейцарського архітектора П'єра Жаннере перетворений на музей, Чандігарх, Індія

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118557246 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ http://arch-pavouk.cz/index.php/architekti/1645-jeanneret-pierre
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б Jeanneret, Pierre
  7. ↑ Ренато Де Фуско Ле Корбюзье — дизайнер. Мебель, 1929. «Советский художник», 1986
  8. ↑ Sarbjit Bahga; Surinder Bahga (2000). Le Corbusier and Pierre Jeanneret: Footprints in the Sand of Indian Architecture. Galgotia. с. 35. ISBN 978-81-85989-45-7.
  9. ↑ Volker Fischer (1999). The LC4 Chaise Longue by Le Corbusier, Pierre Jeanneret and Charlotte Perriand. Verlag form. ISBN 9783931317409.

Література ред.

  • CHANDIGARH. PORTRAIT DE VILLE Cité de l'Architecture et du patrimoine Juillet 2007. Collection Portrait de ville. ISBN 978-2-916183-08-4
  • Documenting Chandigarh: The Indian Architecture of Pierre Jeanneret, Edwin Maxwell Fry, Jane Beverly Drew, by Kiran Joshi, Grantha Corporation, 1999.. ISBN 1-890206-13-X
  • Короцкая А. А. Чандігарх. М.1972.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр_Жаннере&oldid=39201038