П'єр Барбізе

французький музикант

П'єр Барбізе (фр. Pierre Barbizet; 20 вересня 1922, Аріка — 18 січня 1990, Марсель) — французький піаніст.

П'єр Барбізе
фр. Pierre Barbizet
Ім'я при народженні фр. Pierre Jean Claude Barbizet[1]
Народився 20 вересня 1922(1922-09-20)[2][3][4] або 12 вересня 1922(1922-09-12)[1]
Арика, Чилі[1]
Помер 19 січня 1990(1990-01-19)[5][1] (67 років)
Марсель[1]
Країна Flag of France.svg Франція
Діяльність піаніст, музичний педагог
Alma mater Ліцей Т'єрd і Conservatoire à rayonnement régional de Marseilled
Відомі учні Елен Грімо, Philippe Cassardd, Jean-Yves Thibaudetd і Véronique Rouxd
Знання мов французька
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону офіцер ордена Мистецтв та літератури
IMDb ID 6637821

БіографіяРедагувати

Народився і провів дитячі роки в Чилі, де працював його батько. Після цього навчався в школі в Марселі, потім закінчив Паризьку консерваторію (1944) у Армана Ферте[6]..

1948 року завоював перше місце на Міжнародному конкурсі в Схевенінгені, у 1949 році отримав п'яту премію Конкурсу імені Маргеріт Лонг.

Протягом 1940-х років грав в кабаре в районі Пігаль, у тому числі в ансамблі з Самсоном Франсуа та П'єром Петі. У основі репертуару Барбізе лежали твори Моцарта та музика французьких композиторів[7]. Особливою популярністю користувався дует Барбізе зі скрипалем Крістіаном Ферра: удвох вони записали, зокрема, всі сонати Бетховена[8].

З 1963 року і до смерті Барбізе очолював марсельську консерваторію. Серед його учнів, зокрема, Елен Грімо та Лоран Корса.

Вшанування пам'ятіРедагувати

Іменем Барбізе названа площа в Марселі.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Fichier des personnes décédées
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Discogs — 2000.
  5. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  6. Le Monde, La mort de Pierre Barbizet, 21/01/1990 [1][недоступне посилання з червня 2019] sur le site [2]
  7. Classics Today [3] [Архівовано 2011-10-14 у Wayback Machine.] sur le site [4]
  8. Association Ferras [5] [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.] sur le site [6]

ПосиланняРедагувати