П'є́ро дель Поллайо́ло (італ. Piero del Pollaiolo; 1441, Флоренція — 1496, Рим) — італійський живописець. Брат художника Антоніо Поллайоло.

П'єро Поллайоло

San pietro in vincoli, monumento ai fratelli del pollaiolo, di luigi capponi, piero.JPG

Народження 1441[1][2]
Флоренція, Флорентійська республіка[3]
Смерть 1496[4][5][…] або 1496[1]
  Рим, Папська держава[7][3]
Національність італієць[8]
Жанр сакральне мистецтво[8] і портрет[8]
Діяльність художник, скульптор
Твори Martyrdom of Saint Sebastiand, Tobias and the Angeld і Charityd
Брати, сестри Антоніо Поллайоло[7]

CMNS: П'єро Поллайоло у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився у Флоренції. Був рідним братом видатного італійського живописця, ювеліра і скульптора Антоніо Поллайоло. Брати володіли великою майстернею, яка виконувала численні замовлення, у тому числі і для їхніх покровителів — родини Медічі.

На відміну від брата, який працював у різних галузях мистецтва, П'єро надавав перевагу живопису. Його роботи відрізняються м'ягкістю і ліризмом. В основному це жіночі образи — «Мадонна з немовлям», жіночі профільні портрети, алегоричні фігури. Характерним прикладом ранньої творчості художника є цикл картин «Сім чеснот» (1469—1470). Єдиною роботою П'єро Поллайоло, яка містить підпис, є вівтарний образ «Коронування Богоматері» (1483), виконаної для церкви св. Августина в Сан-Джиміньяно.

Окрім цього, П'єро допомагав брату у створенні принаймні трьох полотен, які набагато перевершують за майстерністю ті картини, які він написав самостійно. Однією зі спільних робіт братів Поллайоло є «Мучеництво св. Севаст'яна» (1475). З 1484 року П'єро разом з братом працював у Римі, де брав участь у створенні надгробків пап римських Сікста IV та Інокентія VIII у соборі святого Петра.

Художник помер у Римі у 1496 році.

Вибрані твориРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин.— СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

ПосиланняРедагувати