П'єзоеле́ктрика (рос. пьезоэлектрика, англ. piezoelectricity, нім. Kristallelektrizität f) — здатність речовин при зміні форми продукувати електричний струм. П'єзоеле́ктрика — збудження електричних зарядів на гранях деяких кристалів (кварц, турмалін, сегнетова сіль) від стиснення і розтягування їх. Наприклад, на протилежних площинах кристалу кварцу під дією тиску виникають різнойменні заряди. Цей ефект зворотний: прикладання до кристала кварцу ел. поля викликає деформацію кристала. П. застосовують у радіотехніці, акустиці та інших галузях.

SchemaPiezo.gif

П'єзоелементи — кристали, що мають властивість при стисненні продукувати електричний заряд і зворотною властивістю під дією електричної напруги змінювати форму: стискатися\розширятися, скручуватися, згинатися.

Актуатори (двигуни) — конвертують електричну енергію в механічну.

Сенсори (давачі, генератори), навпаки, конвертують механічну енергію в електричну.

Існують одношарові, двошарові і багатошарові п'єзокристали.

Одношарові — під впливом електрики змінюються в ширину, довжину та товщину. Якщо їх розтягнути або стиснути вони генерують електрику.

Двошарові — можуть бути використані як одношарові, можуть згинатися або розширятися. «Згинальні» мають найбільшу величину зсуву щодо інших видів, а «розгинальні» будучи пружнішими мають набагато меншу величину зсуву, але більшої сили.

Багатошарові — вивільняють найбільшу кількість сили при мінімальній зміні форми.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Резонансні електромеханічні коливання п'єзоелектричних пластин: монографія / М. О. Шульга; Нац. акад. наук України, Ін-т механіки ім. С. П. Тимошенка. — К.: Наукова думка, 2008. — 270 с. — (Проект «Наукова книга»–2007).
  • Сивухин Л. В. (1977). Общий курс физики. Том III. Электричество. Москва: Наука.