Вікіпедія

Охріменко Григорій Миколайович

Григорій Миколайович Охріменко (рос. Охрименко Григорий Николаевич; 15 квітня 1910, Гайворон, Чернігівська губернія, Російська імперія, нині Ніжинський район, Чернігівська область, Україна — 31 березня 1996, Феодосія, Україна) — радянський полководець, учасник Другої світової війни, командир бригади тралення Дунайської військової флотилії, капітан 2-го рангу[1]. Контр-адмірал Радянського флоту. Українець.

Охріменко Григорій Миколайович
Народився 15 квітня 1910(1910-04-15)
Гайворон, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 31 березня 1996(1996-03-31) (85 років)
Феодосія, Автономна Республіка Крим, Україна
Поховання Феодосія
Країна  УНР
 Українська Держава
 СРСР
 Україна
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання адмірал
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Ушакова Order of Ushakov, 2nd class орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Одеси» медаль «За оборону Севастополя» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта» медаль «За взяття Відня» Медаль «За визволення Белграда» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» орден Зірки Румунії орден «За хоробрість» орден «За військові заслуги» орден Прапора Угорської Народної Республіки орден Народного героя Order of Bravery Народний герой Югославії Czechoslovak Military Order for Freedom медаль «За зміцнення дружби по зброї»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Охріменко.

Нагороджений багатьма медалями та орденами, зокрема й за виняткові заслуги перед Югославією він був удостоєний звання Народний герой Югославії[2] і нагороджений відповідним орденом[3][4].

Примітки ред.

  1. ↑ Поводом 65 година од победе над фашизмом [Архівовано 2016-11-15 у Wayback Machine.]. Из албума генерала Жданова. Чачак, мај 2010. С. 11(серб.)
  2. ↑ Назаренко І. Д. Українська РСР у Великій вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945), N. 3. — К., 1969, — С. 300
  3. ↑ Історія міст і сіл Української РСР: Чернігівська область. — Ін.-т історії АН УРСР — К.: Голов.ред. Української Рад. Енциклопедії, 1972. — С. 154
  4. ↑ Морской сборник. 2005. — № 1. — С. 92(рос.)

Література ред.

  • Черноусько Л. Фарватеры Охрименко // Живая память. Великая Отечественная: правда о войне. — 1995. — С. 125—127 (рос.)
  • Йолтуховский В. М., Колесников Ю. Н., Сулима В. В. Адмиралы и генералы Военно-Морского Флота СССР. Биографический справочник : 1961—1975. — Санкт-Петербург: Свое издательство, 2013. — 412 с. (рос.)
  • Милан Н. Гулић. Дунав у југословенској политици према Совјетском Савезу (1944—1953). Докторска дисертација. Београд, 2012 (серб.)
  Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Охріменко_Григорій_Миколайович&oldid=38074576