Офіційні мови Євросоюзу — мови, що є офіційними при діяльності Європейського Союзу. Наразі, 24 мови рівноправно використовуються та визнані офіційними мовами Європейського Союзу:

Напис біля входу до Європейського парламенту всіма його офіційними мовами

Зміст

Список офіційних мовРедагувати

Мова Офіційна (де юре чи де факто) Затверджена
Англійська мова   Велика Британія
  Ірландія
  Мальта
1973
Болгарська мова   Болгарія 2007
Грецька мова   Греція
  Кіпр
  Італія[1]
1981
Данська мова   Данія
  Німеччина[2]
1973
Естонська мова   Естонія 2004
Ірландська мова   Ірландія
  Велика Британія[3]
2007
Іспанська мова   Іспанія 1986
Італійська мова   Італія
  Словенія[4]
1958
Латиська мова   Латвія 2004
Литовська мова   Литва 2004
Мальтійська мова   Мальта 2004
Нідерландська мова   Бельгія
  Нідерланди
1958
Німецька мова   Австрія
  Люксембург
  Німеччина
  Бельгія
  Данія[5]
  Італія[6]
1958
Польська мова   Польща 2004
Португальська мова   Португалія 1986
Румунська мова   Румунія 2007
Словацька мова   Словаччина
  Чехія
2004
Словенська мова   Словенія
  Австрія[7]
  Італія[8]
2004
Угорська мова   Угорщина
  Австрія[9]
  Румунія[10]
  Словаччина[11]
  Словенія[12]
2004
Фінська мова   Фінляндія 1995
Французька мова   Бельгія
  Франція
  Люксембург
  Італія[13]
1958
Хорватська мова   Хорватія 2013
Чеська мова   Чехія
  Словаччина[11]
2004
Шведська мова   Швеція
  Фінляндія[14]
1995

Не є офіційними мовами ЄС, попри те, що є державними мовами країн-членів ЄС:

Володіння мовамиРедагувати

Володіння мовами у 25 країнах Європейського Союзу, у відсотках від населення ЄС[15]
Офіційні мови Рідна мова Друга мова Загалом Наполовину-офіційні та неофіційні мови Рідна мова Друга мова Загалом
Англійська 13% 38% 51% Каталонська 1% 1% 2%
Німецька 16% 11% 27% Галісійська <1% 0% <1%
Французька 12% 12% 24% Баскійська <1% 0% <1%
Італійська 13% 3% 16% Шотландська гельська <1% 0% <1%
Іспанська 8% 7% 15% Валлійська (s) <1% 0% <1%
Польська 8% 1% 9% Російська 1% 5% 6%
Румунська 5% 0% 5% Арабська 1% 1% 2%
Нідерландська 4% 1% 5% Турецька 1% 0% 1%
Угорська 3% 0% 3% Люксембурзька <1% 0% <1%
Португальська 2% 1% 3% Хорватська <1% 0% <1%
Чеська 2% 1% 3% Китайська <1% 0% <1%
Шведська 2% 1% 3% Японська <1% 0% <1%
Грецька 2% 0% 2% Корейська <1% 0% <1%
Болгарська 2% 0% 2% Гінді <1% 0% <1%
Словацька 1% 1% 2% Урду <1% 0% <1%
Данська 1% 0% 1% Інші 2% 3% 5%
Фінська 1% 0% 1%
Литовська 1% 0% 1%
Словенська <1% 0% <1%
Естонська <1% 0% <1%
Ірландська <1% 0% <1%
Латиська <1% 0% <1%
Мальтійська <1% 0% <1%

Джерела: Europeans and their Languages, Data for EU27, опубліковано у 2012.

Проблема єдиної мовиРедагувати

Всі рішення, що приймаються офіційними органами ЄС, перекладаються всіма офіційними мовами, а громадяни ЄС мають право звертатися в офіційні органи ЄС та отримувати відповідь на свої запити будь-якою з офіційних мов. На заходах на вищому рівні всі виступи перекладаються всіма офіційним мовами (за потреби). Синхронний переклад всіма офіційними мовами, зокрема, завжди здійснюється на сесіях Європарламенту та Ради Євросоюзу. Через потребу перекладу Євросоюз щороку витрачає майже чверть мільярда євро. Коли піднімається питання про запровадження єдиної мови міжнаціонального спілкування в Європі, здебільшого згадуються англійська та мова есперанто. На користь англійської грає те, що вона є найбільш поширеною. Натомість штучна мова Есперанто, створена на основі найпоширеніших європейських мов, інтернаціональної лексики, є значно легшою для вивчення і при її запровадженні зберігатиметься задеклароване Європейським Союзом рівноправ'я всіх її громадян.[16]

Незважаючи на деклароване рівноправ'я всіх мов Союзу, з розширенням кордонів ЄС, все частіше спостерігається «європейська двомовність», коли фактично в роботі інстанцій (за винятком офіційних заходів) використовуються в основному англійська, французька та, у меншій мірі, німецька (три робочі мови Комісії) мови. Інші мови використовуються залежно від ситуації. У зв'язку з розширенням ЄС і вступом до нього країн, де французька мова менш поширена, зміцнились позиції англійської та німецької мов. У будь-якому випадку, всі остаточні нормативні документи перекладаються всіма офіційними мовами.

ПриміткиРедагувати

  1. Провінції Апулія і Реджо-Калабрія
  2. Шлезвіг-Гольштейн
  3. Північна Ірландія
  4. Істрія
  5. Район Південної Ютландії (дан. Sydjylland)
  6. Провінція Больцано
  7. Райони Каринтії та Штирії
  8. Район Фріулі-Венеція-Джулія
  9. Район Бургенланду
  10. Може використовуватись місцевими адміністраціями нарівні з румунською в кожному муніципалітеті, місті або громаді, де угорське населення перевищує 20%.
  11. а б Спів-офіційний статус в муніципалітетах, де розмір населення меншини відповідає встановленному порогу 20%
  12. Прекмур'я
  13. Район Валле-д'Аоста
  14. Офіційний в державі Фінляндія і прибережних муніципалітетах південного узбережжя і південного Похьянмаа (фін. Pohjanmaa)
  15. Опубліковано в 2006 році, до входження в ЄС Румунії, Болгарії та Хорватії.
  16. «Погана англійська» замість есперанто — Євросоюз у пошуках єдиної мови Deutsche Welle, 21.01.2012