Відкрити головне меню

Офіційний спостерігач — суб'єкт виборчого (референдумного) процесу, особа, правомочна вести спостереження за ходом голосування, підрахунком голосів, іншою діяльністю учасників виборів (референдуму[1]) в період голосування та при встановленні їхніх результатів.

Спостерігати за ходом виборів можна як на офіційній основі, пройшовши необхідну процедуру акредитації, так і неофіційно. Проте саме офіційні спостерігачі мають свій правовий статус, тобто повноваження, права та обов'язки.

Офіційні спостерігачі не можуть чинити вплив на перебіг виборчого процесу та його результати. Їхня місія полягає у формуванні незалежного, незаангажованого уявлення про законність виборчого процесу та донесення такого уявлення до особи чи організації, яка висунула (запросила) спостерігача.

Практика спостереження за виборами розповсюджена у демократіях, що розвиваються. На основі висновків офіційних спостерігачів складається усталена думка щодо розвиненості демократичних інститутів і традицій у країні.

Зміст

Класифікація офіційних спостерігачівРедагувати

Спостерігачів можна поділити за:

типом плебісциту, в якому беруть участь:

  1. спостерігачі на парламентських виборах
  2. на виборах глави держави
  3. на місцевих виборах
  4. на всенародному референдумі
  5. на місцевому референдумі
  6. на іншому виді плебісциту;

тривалістю мандату:

  1. довгострокові (на весь час виборчої кампанії)
  2. короткострокові (як правило, тільки на день/дні голосування);

заангажованістю:

  1. спостерігачі від кандидатів, інших учасників даного виборчого процесу
  2. спостерігачі від організацій, що не користуються пасивним виборчим правом на цих виборах;

рівнем суб'єкта, від чийого імені виступає спостерігач[2]:

  1. спостерігачі від місцевих кандидатів, організацій
  2. від загальнодержавних кандидатів, організацій
  3. від міжнародних, іноземних організацій:

Міжнародна організація діяльності офіційних спостерігачівРедагувати

Практика місії офіційних спостерігачів набула великого поширення у регіоні ОБСЄ. З метою розробки методології спостерігання утворено Бюро з демократичних інститутів та прав людини (OSCE/ODIHR). Мандат цієї організації передбачає довгострокове спостереження за виборчим процесом.

Щоб зробити висновки про хід виборчого процесу, офіційний спостерігач має враховувати різні періоди виборчого циклу — від реєстрації виборців і кандидатів протягом виборчої кампанії до заключної стадії виборів та підрахунку голосів, оголошення результатів і вступу на посаду обраного кандидата. Передбачається можливість функціонування і короткострокових офіційних спостерігачів, присутніх переважно в день виборів. Відповідно до «Посібника зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ» (Варшава, 1997; п'яте видання — 2006 р.)[3] офіційний спостерігач повинен мати гарантії щодо можливості виконувати свої обов'язки, а саме:

  • отримувати акредитацію за допомогою спрощеної, вільної від дискримінації, процедури;
  • оцінювати необхідну кількість спостерігачів, яка не підлягає обговоренню з урядом, що запрошує;
  • зустрічатися з представниками всіх партій та людьми, обраними методом випадкової вибірки;
  • отримувати інформацію про процес виборів від влади всіх рівнів;
  • отримувати дозвіл виїжджати в усі регіони країни впродовж усіх виборів і безпосередньо в день виборів;
  • мати безперешкодний доступ до виборчих пунктів і центрів з підрахунку голосів на території усієї країни;
  • мати право на публічні заяви[4].

На теренах СНД організацію спостережень за виборами в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Російській Федерації, Таджикистані, Україні, а також в близькому зарубіжжі, здійснює Міжнародний інститут моніторингу розвитку демократії, парламентаризму та дотримання виборчих прав громадян держав-учасниць Міжпарламентської Асамблеї СНД[ru] (через Виконавчий комітет Співдружності).

Свої місії офіційних спостерігачів також мають такі міжнародні організації, як Міжнародна неурядова організація «CANADEM[en]», Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO), Фонд Конрада Аденауера, Парламентська Асамблея НАТО, Європейський Парламент, Міжнародна організація зі спостереження за виборами «CIS-EMO», інші, а також окремі іноземні країни, зацікавлені в безпосередньому спостереженні за політичним процесом.

Офіційні спостерігачі на виборах в УкраїніРедагувати

Правова базаРедагувати

Правове регулювання діяльності офіційних спостерігачів (як внутрішніх, так і іноземних) на виборах, що проводяться в Україні, забезпечують:

  • Закон України «Про вибори народних депутатів України» — статті 77-79[5];
  • Закон України «Про місцеві вибори» — статті 64-67[6];
  • Закон України «Про вибори Президента України» — статті 68-70[7];
  • Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затв. Постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59[8];
  • Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, затв. Постановою Центральної виборчої комісії від 26 серпня 2010 року № 327[9];
  • Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах народних депутатів України, затв. Постановою Центральної виборчої комісії від 15 березня 2012 року № 49[10].

Види спостерігачівРедагувати

На парламентських виборахРедагувати

  • офіційні спостерігачі від партій, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі;
  • від кандидатів у депутати в одномандатному окрузі;
  • від громадських організацій;
  • від іноземних держав;
  • від міжнародних організацій.

На виборах Президента УкраїниРедагувати

  • офіційні спостерігачі від кандидатів на пост Президента України, партій (блоків), які висунули кандидатів;
  • від іноземних держав;
  • від міжнародних організацій.

На місцевих виборахРедагувати

  • офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах;
  • від кандидатів у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах;
  • кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
  • від всеукраїнських громадських організацій;
  • від іноземних держав;
  • від міжнародних організацій.

Хто не може бути спостерігачемРедагувати

Офіційні спостерігачі реєструються Центральною виборчою комісією або відповідною територіальною виборчою комісією.

Не може бути офіційним спостерігачем член виборчої комісії, посадова або службова особа органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суду, військовослужбовець, службовець рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, особа рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

Офіційним спостерігачем від іноземної держави, міжнародної організації не може бути громадянин України.

Суб'єкт виборчого процесу має право у будь-який час відкликати офіційного спостерігача, звернувшись із заявою до відповідної виборчої комісії про припинення його повноважень. Центральна виборча комісія може достроково припинити повноваження офіційних спостерігачів у разі порушення ними закону.

Основні права офіційних спостерігачівРедагувати

Офіційний спостерігач (крім іноземних) має право:

  1. перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам виборчої комісії фізично;
  2. робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;
  3. бути присутнім з дотриманням вимог виборчого Закону на засіданнях дільничних та окружних виборчих комісій, у тому числі під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановленні підсумків голосування;
  4. звертатися до відповідної виборчої комісії чи до суду щодо усунення порушень виборчого закону в разі їх виявлення;
  5. складати акт про виявлення порушення виборчого закону, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
  6. вживати необхідних заходів в межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
  7. отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування.

Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:

  1. бути присутнім на зустрічах кандидатів у депутати, уповноважених осіб партій з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
  2. знайомитися з матеріалами передвиборної агітації;
  3. перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам комісії фізично;
  4. робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;
  5. після проведення виборів публічно висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України.
  6. отримувати копії протоколів про прийняття окружною виборчою комісією виборчих бюлетенів, передачу дільничним виборчим комісіям виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків голосування та інших документів у випадках, передбачених Законом. Закон від № 4061-VI. (Джерело: Стаття 79. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій — http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4061-17/page6).

Офіційні спостерігачі мають право[11] складати протоколи про наступні адміністративні правопорушення: Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість (ст. 21216 КпАП), Ненадання копії виборчого протоколу (ст. 21217 КпАП), Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму (ст. 21218 КпАП), Порушення порядку опублікування документів, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму (ст. 21220 КпАП).

Офіційний спостерігач не має права:

  1. безпідставно втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують законний хід виборчого процесу або неправомірно заважають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;
  2. заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) виборчий бюлетень;
  3. бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування.

Перешкоджання діяльності офіційного спостерігача при виконанні ним своїх повноважень, поєднане з підкупом, обманом або примушуванням, карається статтею 157 КК України[12].

Форми діяльності спостерігачівРедагувати

Таким чином, можна виділити наступні форми діяльності спостерігачів у виборчому процесі:

  • спостереження за агітацією кандидатів;
  • спостереження за голосуванням;
  • проведення фото-, відео-, аудіофіксації виборчого процесу;
  • реагування на порушення виборчого законодавства;
  • підведення підсумків голосування з точки зору законності, що має консультативне значення.

Окремим різновидом спостереження за голосуванням є участь спостерігача у виїзній групі для голосування поза межами виборчих дільниць[13] (в ході організації голосування виборців за місцем їхнього перебування)[14].

КритикаРедагувати

Міжнародним організаціям, або їхнім відділенням, що займаються моніторингом виборів, ставиться в провину те, що вони беруть на себе «непосильне надзавдання» — давати оцінку політичним процесам в суверенних державах за результатами спостереження за національними виборами.

Помічаються вагомі перекоси в роботі таких організацій; відзначається, що вони переслідують політичні, а не гуманітарні цілі. Їхні держави-​​спонсори, по суті, витрачають марно гроші своїх платників податків, оскільки число конкретних рекомендацій за результатами виборів зменшується, а стан виконання міжнародних зобов'язань, за оцінками тих же спостерігачів, стає все гіршим[15][16][17].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Для зручності в цій статті опущені слова «референдум», «референдумний»
  2. Це, так би мовити, патрон спостерігача
  3. Посібник зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ: Вид. п'яте / Переклад з англ.: Компанія «К. Д. М.», 2006. ISBN 83-60190-13-5
  4. Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — 672—768 с. — ISBN 966-749-200-1.
  5. Про вибори народних депутатів України: Верховна Рада України; Закон від 17.11.2011 № 4061-VI
  6. Про місцеві вибори: Верховна Рада України; Закон від 14.07.2015 № 595-VIII
  7. Про вибори Президента України: Верховна Рада України; Закон від 05.03.1999 № 474-XIV
  8. Про Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України: Центрвиборчком; Постанова від 28.05.1999 № 59
  9. Про порядок реєстрації офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Центрвиборчком; Постанова, Порядок, Форма типового документа від 26.08.2010 № 327
  10. Про Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах народних депутатів України: Центрвиборчком; Постанова, Порядок, Форма типового документа від 15.03.2012 № 49
  11. п. 23 ст. 255 КпАП
  12. Стаття 157 КК
  13. Говор Д. Практика організації голосування за межами приміщень виборчих дільниць в Україні // Юридичний вісник. — 2005. — № 3. — С. 93-99.
  14. Див., наприклад, ч. 12 статті 86 Закону України «Про вибори народних депутатів України»
  15. Борисов И. Б., Игнатов А. В. БДИПЧ ОБСЕ в действии. Наблюдение за наблюдателями / Опубліковано 14.10.2011 р.(рос.)
  16. Спостерігачі ОБСЄ і СНД по-різному оцінили вибори. Одним бракувало збалансованого висвітлення у ЗМІ, інші кажуть, що порушення мали технічний, а не систематичний характер / Опубліковано 29.10.2012 р. Архів оригіналу за 01.11.2012. Процитовано 29.12.2012. 
  17. Спостерігачі в СНД звинуватили колег з ОБСЄ в прихильності до однієї зі сторін в Україні / Опубліковано 25 вересня 2012 р.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати