Оуен Патерсон

британський політик

Оуен Вільям Патерсон (англ. Owen William Paterson; нар. 24 червня 1956(19560624), Вітчерч, Англія) — британський політик-консерватор. Член Палати громад з 1997 до 2021 року. З 2010 по 2012 був міністром з питань Північної Ірландії, з 2012 по 2014 — міністром охорони навколишнього середовища, продовольства і сільських справ в уряді Девіда Кемерона.

Оуен Патерсон
англ. Owen Paterson
Народився24 червня 1956(1956-06-24) (68 років)
Вітчорчd, Whitchurch Urband, Шропшир, Шропшир, Англія, Велика Британія[1][2]
Країна Велика Британія[3]
Місце проживанняShellbrook Hilld[3]
Діяльністьполітик, підприємець
Alma materколедж Корпус-Крісті, коледж Редліd, Університет Нортгемптонаd і Abberley Hall Schoold
Знання мованглійська
ПосадаДержавний секретар з питань довкілля, продовольства і сільського господарстваd, Тіньовий секретар уd, Державний секретар з Північної Ірландіїd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 57-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 56-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 55-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 54-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 53-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 52-го парламенту Сполученого Королівства[d][4] і Член 58-го парламенту Сполученого Королівства[d][5][6]
ПартіяКонсервативна партія
БатькоAlfred Patersond[7]
У шлюбі зRose Patersond[8]
ДітиFelix Patersond[7], Edward Owen Patersond[7] і Evie Patersond[7]
Сайтowenpaterson.org.uk

Життєпис

ред.

Він закінчив Кембриджський університет та продовжив навчання в Університеті Нортгемптона.
З 1979 року працював у British Leather Company, у 1993 році обійняв посаду керуючого директора. З 1996 року — президент Асоціації європейських дубильників[9].

У 1997 році вперше обраний як консерватор у Палату громад від округу Північний Шропшир і пізніше послідовно переобирався[10].

У парламенті належав до євроскептикам, входив до групи прихильників Маргарет Тетчер — Conservative Way Forward і No Turning Back, спеціально займався питаннями сільського господарства. Наприкінці 1997 року обіймав посаду парламентського організатора. Підтримав Іана Данкана Сміта у боротьбі за лідерство в партії і в 2001 році став його парламентським приватним секретарем, а в листопаді 2003 року Майкл Говард призначив Патерсона молодшим тіньовим міністром господарства.[11].

У 2007 році обійняв у тіньовому кабінеті консерваторів посаду тіньового міністра у справах Північної Ірландії.[12].

11 травня 2010 року Девід Кемерон сформував за підсумками парламентських виборів 6 травня 2010 року Коаліційний уряд Ліберально-демократичної партій, в якому Патерсон отримав портфель міністра у справах Північної Ірландії[13].

4 вересня 2012 року Кемерон здійснив перестановки в кабінеті, зробивши тринадцять нових призначень, у тому числі перемістивши Патерсона в крісло міністра довкілля, продовольства та сільського господарства[14].

15 липня 2014 року Девід Кемерон зробив нові перестановки в уряді, в результаті яких новим міністром довкілля стала Ліз Трасс, а Патерсон не отримав жодного призначення[15].

Після відставки Патерсон заснував аналітичний центр UK 2020, з яким був пов'язаний скандал 2016 року — будучи президентом і одним з двох директорів організації, Патерсон здійснював ділові поїздки по всьому світу за рахунок фірми, не розкриваючи її спонсорів. Оскільки він залишався депутатом парламенту, від нього вимагали оприлюднити ці дані[16].

Особисте життя

ред.

У 1980 році Патерсон одружився з Роуз Рідлі, сестрою віконту Рідлі[17].

Примітки

ред.
  1. http://www.whitchurchshropshire.org/history
  2. http://ukpollingreport.co.uk/2015guide/shropshirenorth/
  3. а б Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — 1988.
  4. а б в г д е TheyWorkForYou — 2006.
  5. https://candidates.democracyclub.org.uk/results/csv/parl.2019-12-12/
  6. https://www.bbc.co.uk/news/uk-england-shropshire-59693102
  7. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  8. https://www.theguardian.com/uk-news/2020/sep/22/chairman-of-aintree-racecourse-killed-herself-coroner-rules
  9. Owen Paterson. Politics-97 (англ.). BBC. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  10. Nathan Rowden (9 червня 2017). North Shropshire General Election result: Owen Paterson keeps stronghold on seat (англ.). Shropshire Star. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  11. Owen Paterson (англ.). BBC News. 16 жовтня 2002. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  12. Owen Paterson is a 'complete tube' - Gerry Adams (англ.). BBC News. 29 березня 2017. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  13. Lee Glendinning (13 травня 2010). Full list of new cabinet ministrs and other government appointments (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 2017 -12-03. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  14. Cameron's cabinet reshuffle: the full list of moves (англ.). The Guardian. 4 вересня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 3 грудня 2017.
  15. [http:/ /www.bbc.com/news/uk-politics-19475248 Cabinet: David Cameron's new line-up] (англ.). BBC News. 15 липня 2014. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано -03.
  16. Caroline Mortimer (2 березня 2016). Owen Paterson faces calls to reveal names of donors to private think-tank after it paid for trips around the world (англ.). Independent. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  17. James Cusick (29 листопада 2013). Owen Paterson, his sceptic brother-in-law, and how Defra went cold on climate change (англ.). Independent. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.

Посилання

ред.