Отто Фершнер
Отто Фершнер (нім. Otto Förschner; 4 листопада 1902, Дюрренціммерн[de], Нердлінген, Німецька імперія — 28 травня 1946, Ландсберзька в'язниця) — штурмбанфюрер СС, комендант концтабору Дора-Міттельбау[ru].
| Отто Фершнер | |
|---|---|
| нім. Otto Förschner | |
 | |
| Народився |
4 листопада 1902 Dürrenzimmernd, Нердлінген, Округ Швабія, Королівство Баварія, Німецька імперія |
| Помер |
28 травня 1946 (43 роки) Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех ·повішення |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | СС |
| Військове звання | Штурмбанфюрер |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Отто Фершнер народився 4 листопада 1902 року в селянській родині[1]. Юнацькі роки провів на батьківській фермі в Баварії. З 1922 року проходив службу в райхсвері, після закінчення якої в березні 1934 року вступив у частини спеціального призначення військ СС. У 1937 році вступив у НСДАП[1]. З 1 квітня 1934 по 1 грудня 1936 року відвідував юнкерську школу СС у Бад-Тельці[de], потім командував 3-м батальйоном штандарта СС[ru] «Німеччина», спочатку у Вольтердінгене[de], а пізніше в Радольфцеллі[2], де був дислокований батальйон, і де він був командиром 12-ї роти. Потім був переведений у 12-у роту штандарта СС «Дер фюрер». З початку польської кампанії по 1 липня 1940 року служив у 4-й роті танкової дивізії СС «Лейбтштандарт Адольф Гітлер». Надалі брав участь у боях на Східному фронті в складі 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг».[1][3]
Після отриманого на війні поранення навесні 1942 року був переведений до концтабору Бухенвальд, де став командиром охоронного корпусу[4]. З вересня 1943 року був коммандофюрером і керуючим філією концтабору Бухенвальд Дора[5]. З початку жовтня 1943 року керував Міттельверком[ru] — фірмою з виробництва зброї відплати. У квітні 1944 року його пост зайняв Георг Рікгай. Після реструктуризації заводу в його обов'язки, як керівника входили контроль за заходами безпеки і роботи, а також запобігання актів саботажу. Його тимчасовим ад'ютантом був Генріх Детмерс[ru][6]. З жовтня 1944 року був комендантом концтабору Дора-Міттельбау, на посаді якого пробув до січня 1945 року. Його наступником став Ріхард Баєр.[4]
З 1 лютого 1945 року був начальником мережі таборів Кауферінг[de], де відповідав за проведення евакуації ув'язнених у кінці квітня 1945[4]. У кінці квітня 1945 року був заарештований військовослужбовцями американської армії.[2]
З 15 листопада 1945 року був обвинуваченим на процесі за справою про злочини в концтаборі Дахау[de], проведеним американським військовим трибуналом. 13 грудня 1945 року був засуджений до смертної кари через повішення[4][7]. У вироку було зазначено на те, що Фершнер бив ув'язнених, керував виконанням покарань і вбив одного ув'язненого шматком залізної труби[8]. Вирок був приведений у виконання 28 травня 1946 року в Ландсберзькій в'язниці.[4]
Сім'я ред.
У 1931 році Фершнер одружився, у подружжя народилося двоє дітей.[1]
Примітки ред.
- ↑ а б в г Wagner, 2001, S. 301.
- ↑ а б Wagner, 2007, S. 100f.
- ↑ Segev, 1995, S. 85.
- ↑ а б в г д Klee, 2005, S. 158.
- ↑ Rainer Eisfeld. Mondsüchtig. Wernher von Braun und die Geburt der Raumfahrt aus dem Geist der Barbarei. — Klampen Dietrich zu Verlag, 2012. — ISBN 9783866741676.
- ↑ Wagner, 2001, S. 301 ff.
- ↑ Jens-Christian Wagner. Mittelbau-Dora — Stammlager // Der Ort des Terrors. Geschichte der nationalsozialistischen Konzentrationslager / Wolfgang Benz, Barbara Distel. — München : C.H. Beck, 2008. — ISBN 978-3-406-52967-2.
- ↑ Lessing, 1993, S. 319.
Література ред.
- Tom Segev. Die Soldaten des Bösen. Zur Geschichte der KZ-Kommandanten. — Reinbeck : Rowohlt, 1995. — ISBN 3-499-18826-0.
- Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main : Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2005. — ISBN 3-596-16048-0.
- Holger Lessing. Der erste Dachauer Prozess (1945/46). — Baden-Baden : Nomos Verlagsgesellschaft, 1993. — ISBN 3-7890-2933-5.
- Jens-Christian Wagner. Produktion des Todes: Das KZ Mittelbau-Dora. — Göttingen : Wallstein Verlag, 2001. — ISBN 3-89244-439-0.
- Jens-Christian Wagner. Konzentrationslager Mittelbau-Dora 1943–1945. Begleitband zur ständigen Ausstellung in der KZ-Gedenkstätte Mittelbau-Dora. — Göttingen : Wallstein Verlag, 2007. — ISBN 978-3-8353-0118-4.