Отто Ніколаї (нім. Carl Otto Ehrenfried Nicolai, 9 червня 1810, Кенігсберг — 11 травня 1849, Берлін) — німецький композитор і диригент, найбільш відомий своєю комічною оперою «Віндзорські пустунки» за однойменною комедією Шекспіра.

Отто Ніколаї
Основна інформація
Дата народження9 червня 1810(1810-06-09)[1][2][…]
Місце народженняКенігсберг, Королівство Пруссія[1]
Дата смерті11 травня 1849(1849-05-11)[1][2][…] (38 років)
Місце смертіБерлін, Німецький союз[1][4]
Причина смертіінсульт
ПохованняDorotheenstadt cemetery IId
ГромадянствоКоролівство Пруссія
Віросповіданнялютеранство
Професіїкомпозитор, піаніст, диригент, співак, музичний режисер
ВчителіКарл Фридріх Целтер
Відомі учніТеодор Куллак
Інструментифортепіано, орган[d] і вокал[d]
Жанриопера
ЧленствоВіденський філармонічний оркестр
ЗакладФрідріх Вільгельм IV
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі
Отто Ніколаї

Біографія

ред.

Отто Ніколаї народився в сім'ї кенігсберзького музиканта і після батькових уроків з початків музичної освіти його відправили у 1827 році для продовження навчання до Берліну, де він навчався в Берлінській співочій академії у Карла Фрідріха Цельтера та Бернгарда Кляйна. З 1830 року одержав роботу в академії, але в 1833 був скерований як органіст до каплиці пруського посольства в Римі, де стажувався у Джузеппе Баїня та зазнав впливу тогочасних композиторів, а також Палестрини.

У червні 1837 році Ніколаї переїхав до Відня, де став помічником Конрадина Крейцера, капельмейстера театру Кернтнертор, однак у наступному році повернувся до Риму, де зосередився на написанні опер. Ніколаї спочатку повинен був стати автором опери «Набукко», але відмовився від роботи, і лібрето передали Джузеппе Верді[5]. У 1841 році Ніколаї був запрошений на посаду керівника Придворної опери у Відні, де в 1842 році організував з числа її працівників Віденський філармонічний оркестр.

У 1844 році після відходу Мендельсона Ніколаї був запрошений на посаду капельмейстера Берлінського кафедрального собору, однак остаточно переїхав до Берліна тільки в 1848 році.

У 1849 році через два місяці після прем'єри опери «Віндзорські пустунки» Ніколаї був призначений керівником Берлінської опери, а ще через два дні обраний членом Прусської королівської академії мистецтв, проте в той же день раптово помер від інсульту.

У своїй творчості Ніколаї використовував досягнення тогочасної італійської музики, працюючи в основному в руслі німецької романтичної традиції.

Список творів

ред.

Опери

ред.

Інше

ред.
  • Симфонія ре мажор (1831)
  • Різдвяна увертюра для симфонічного оркестру на тему хоралу «Vom Himmel Hoch»
  • Увертюра для симфонічного оркестру і хору на тему хоралу «Ein Feste Burg» до 300-річчя Кенігсберзького університету (1843)
  • Меса в тональності ре (1835)
  • Псалми для хору соло
  • Пісні

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118587684 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. THEATER THURSDAY-NABUCCO-VERDI. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 29 квітня 2011.

Посилання

ред.