Відкрити головне меню

Отто Десслох (нім. Otto Deßloch; нар. 11 червня 1889, Бамберг, Баварія — пом. 13 травня 1977, Мюнхен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Люфтваффе (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944).

Отто Десслох
Otto Deßloch
Otto Deßloch.jpg
Народження 11 червня 1889(1889-06-11)
Німецька імперія Бамберг, Королівство Баварія
Смерть 13 травня 1977(1977-05-13) (87 років)
ФРН Мюнхен, Західна Німеччина
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ військово-повітряні сили
Роки служби 19101945
Звання Luftwaffe epaulette Generaloberst.svg Генерал-полковник Люфтваффе
Командування 155-а бомбардувальна дивізія
6-а авіаційна дивізія
1-й корпус ППО
4-й повітряний флот
3-й повітряний флот
6-й повітряний флот
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден «Доблесний авіатор»
Почесний Кубок Люфтваффе
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Отто Десслох у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Учасник Першої світової війни, льотчик-винищувач. 13 жовтня 1916 року здійснив вимушену посадку на території Швейцарії і був інтернований, в січні 1917 року звільнений. В квітні—вересні 1919 року командував добровольчим авіаційним батальйоном «Десслох» у складі фрайкору фон Еппа. Учасник боїв з комуністами в Баварії.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З квітня 1926 по лютий 1927 року проходив навчання на секретних авіакурсах в Берліні та в СРСР. Зі створенням таємних ВПС 1 грудня 1933 року призначений начальником льотної школи і авіабази в Котбусі. З 1 квітня 1935 року — начальник авіаційних шкіл люфтваффе. З 1 жовтня 1935 року — командир 155-ї авіагрупи (Ансбах), з 12 березня 1936 року — 155-ї, з 1 жовтня 1936 року — 158-ї бомбардувальної ескадри. З 1 лютого 1939 року — командир 6-ї авіаційної дивізії (до 1 квітня 1939 року — 32-га авіаційна дивізія) у Франкфурті-на-Майні.

В кінці Польської кампанії 3 жовтня 1939 року призначений командиром 2-го зеніного корпусу, яким командував під час Французької і Східної кампаній. Одночасно з 25 листопада 1942 по 13 вересня 1943 року очолював командування ВПС «Кавказ», а в лютому — березні 1943 року — «Кубань». З 26 березня по 3 вересня 1943 року — начальник штабу 4-го повітряного флоту, 4 вересня очолив цей флот. Найбільшого успіху досягнув у 1944 році у боях під Тернополем при підтримці групи армій «Південь». З 23 серпня 1944 року — командувач 3-м, з 22 бересня 1944 року — 4-м повітряним флотом (з 21 квітня 1945 року — 4- командування ВПС). Діяв на Балканах, в Угорщині і Словаччині. З 27 квітня 1945 року — командувач 6-м повітряним флотом.

8 травня 1945 року здався у полон англо-американським військам. Звільнений в 1948 році.

НагородиРедагувати


Перша світова війнРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.304 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5
  • Mitcham, Samuel W. Jr. (2007). Retreat to the Reich. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3384-7.
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
командир 155-ої бомбардувальної дивізії
1 квітня 1936 — 1 лютого 1938
Наступник:
переформована на
158-у бомбардувальну дивізію
Попередник:
сформована з
155-ої бомбардувальної дивізії
командир 158-ої бомбардувальної дивізії
1 лютого — 1 листопада 1938
Наступник:
генерал-майор
Вільгельм Зюссман
Попередник:
сформована
 
командир 6-ої авіаційної дивізії

1 лютого — 2 жовтня 1939
Наступник:
розформована
Попередник:
сформований
командир 2-го корпусу ППО
3 жовтня 1939 — 31 березня 1942
Наступник:
розформований
Попередник:
генерал зенітних військ
Ріхард Рейманн
 
командир 1-го корпусу ППО

2 квітня — листопад 1942
лютий — 3 вересня 1943
Наступник:
генерал зенітних військ
Ріхард Рейманн
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Вольфрам фон Ріхтгофен
 
командувач 4-го повітряного флоту

4 вересня 1943 — 21 серпня 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Александер Холле
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Хюго Шперрле
 
командувач 3-го повітряного флоту

22 серпня — 22 вересня 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Александер Холле
Попередник:
генерал-лейтенант
Александер Холле
 
командувач 4-го повітряного флоту

28 вересня 1944 — 21 квітня 1945
Наступник:
 —
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Роберт Ріттер фон Грейм
 
командувач 6-го повітряного флоту

27 квітня — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція