Вікіпедія

Отар Меґвінетухуцесі

Отар Меґвінетухуцесі (груз. ოთარ მეღვინეთუხუცესი; *16 січня 1932, Тифліс (нині — Тбілісі, Грузія) — †8 травня 2013, Тбілісі) — радянський і грузинський актор театру і кіно.

Отар Меґвінетухуцесі
груз. ოთარ მეღვინეთუხუცესი
Дата народження 16 січня 1932(1932-01-16)
Місце народження Тифліс, Грузинська РСР, Закавказька РФСР, СРСР
Дата смерті 8 травня 2013(2013-05-08) (81 рік)
Місце смерті Тбілісі, Грузія
Поховання Дідубійський пантеон
Громадянство СРСР СРСР → Грузія Грузія
Alma mater Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі
Професія актор
Заклад Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі
Нагороди
IMDb ID 0576367

Біографія ред.

Меґвінетухуцесі народився 16 січня 1932 в Тифлісі (нині — Тбілісі, Грузія).

У 1954 закінчив Тбіліський театральний інститут ім. Ш. Руставелі і був прийнятий в трупу Тбіліського драматичного театру імені К. Марджанішвілі.

У 1955 зіграв свою першу велику роль — Чонту в спектаклі «Вигнанець» Важа Пшавела.

У 1961-1962 — актор Тбіліського театру санітарної культури.

У 1967–1975 — актор Руставського драматичного театру.

У 1975 повернувся в Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі, з 1996 по 2005 — художній керівник цього театру.

У 2001 був запрошений в МХТ імені А. П. Чехова, де зіграв роль Креонта в «Антигоні» Жана Ануя.

Помер 8 травня (за іншими джерелами — 9 травня) 2013 в Тбілісі. Похований в Дідубійському пантеоні.

Сім'я ред.

дружина — Гурандо Габуния (1938—2019), акторка, народна артистка Грузії.

Визнання і нагороди ред.

Театральні роботи ред.

Тбіліський театральний інститут ім. Ш. Руставелі ред.

  • «Щастя Ірини» Д. С. Клдіашвілі — Філіп
  • «Пропозиція» А. П. Чехова — Ломов
  • «Останні» М. Горького — Яків
  • «Макар Діброва» О. Є. Корнійчука — Кондрат Тополя

Тбіліський театр санітарної культури ред.

  • «Наш один вечір» Лілі Іоселіані — Гіві
  • «Колеги» — Резо

Руставський драматичний театр ред.

  • «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — Сірано де Бержерак
  • «Через сто років в березовому гаю» В. Н. Коростилёва — Микола Перший
  • «На дні» М. Горького — Сатин
  • «Банк-бан» І. Катона — Банк-бан
  • «Обвинувальний висновок» Н. В. Думбадзе — Лимон
  • «Хитромудрий ідальго» за романом М. де Сервантеса та мюзиклу Д. Вассермана — Дон Кіхот
  • «Свято самотності» В. Коростилёва — Піросмані

Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі ред.

  • «Легенда про любов» Н. Хікмета — Візир
  • «Людина він?» І. Г. Чавчавадзе — божевільний Ревазі
  • «Майя з Цхнеті» В. Канделакі — Кіріклапія
  • «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Граф Бельевр
  • «Сувора жінка» К. Буачидзе — Наполеон
  • «Вигнанець» В. Пшавелі — Чонта
  • «Річард III» Шекспіра — лорд Ловель
  • «На дні» М. Горького — Сатин
  • «Загибель ескадри» О. Є. Корнійчука — Гайдай
  • «Навала» Л. М. Леонова — Федір Таланов
  • «Два кольори» А. Г. Зака ​​і І. К. Кузнєцова — Нодар
  • «Цезар і Клеопатра» Б. Шоу — Руфіо
  • «Багато галасу даремно» Шекспіра — Бенедикт
  • «Чужий» С. Бегиашвілі — Ромео
  • «Над прірвою в житі» Д. Селінджера — Стредлейтер
  • «Мати» К. Чапека — Ондра
  • «Жанна д'Арк» Жана Ануя — Варвік
  • «Цар Едіп» Софокла — Едіп
  • «Свято самотності» В. Коростилёва — Піросмані
  • «Джордано Бруно» Л. Мароті — папа Климент VIII
  • «Ромул Великий» Ф. Дюрренматта — Ромул Август
  • «Хакі Адзба» Л. Кіачелі — Хакі Адзба
  • «Провінційна історія» Л. Росеби — Лев
  • «Отелло» Шекспіра — Отелло
  • «Ніч ігуани» Т. Вільямса — Шеннон
  • «Страх» А. Н. Афіногенова — Бородін
  • «Хранителі Грааля» Г. Робакідзе — принц Джордж
  • «Останній король» Д. К. Іоселіані — Георг XII
  • «Антоній і Клеопатра» Шекспіра — Марк Антоній
  • «Бахтріоні» В. Пшавелі — проповідник
  • «Король Лір» Шекспіра — Король Лір
  • «Три сестри» А. П. Чехова
  • «Публіці дивитися забороняється» Ж. Марсана — Ерве Монтень
  • «Антігона» Ж. Ануя — Креонт
  • «Пилат» по М. А. Булгакову — Понтій Пілат
  • «Я Ілля!» Т. Годердзішвілі — Ілля
  • «Омела» ეთერ ციცაგი — Іраклій

Фільмографія ред.

  • 1958 — «Фатіма» — Джамбулат, син князя Алімбеков
  • 1961 — «Добрі люди» — Гіга Бетанелі
  • 1961 — «Під одним небом» (новела «Княжна Майя») — князь Бондо
  • 1963 — «Хто осідлає коня?» — Гваді Чанба
  • 1967 — «Благання» — Джокола
  • 1968 — «Таріел Голуа» — Гадалендіа
  • 1970 — «Десниця великого майстра» — Георгій I, цар Грузії
  • 1971 — «Намисто для моєї коханої» — Магомед
  • 1971 — «Цотне Дадіані» — Цотне Дадіані
  • 1971 — «Шукачі затонулого міста» — людина в окулярах
  • 1972 — «Білі камені» (новела «Прощай, Інеса») — Алонсо
  • 1973 — «Тепле осіннє сонце» — Вахтанг
  • 1973 — «Викрадення місяця» — Арзакан Звамбайя
  • 1976 — «Древо бажання» — Еліоз
  • 1977 — «Берега» — Дата Туташхіа
  • 1980 — «Здрастуйте, все!» — Ніко Піросмані
  • 1981 — «Шлях додому» — батько Антімоза Іверіелі
  • 1981 — «Брат» — Пагава
  • 1983 — «Клятвена запис» — Імам Кулі-Хан
  • 1986 — «Арена несамовитих» — Розбите скло Херхеулідзе
  • 1986 — «Кругообіг» — Дмитро Костянтинович, професор
  • 1987 — «Хареба і Гоги» — штабс-капітан Ахвледіані
  • 1987 — «У пошуках втраченого скарбу» — князь
  • 1990 — «Турандот» — Тедоре, паралізований актор
  • 1990 — «Спіраль» — академік Давид Георгадзе
  • 1990 — «Білі прапори» — дядько Ісидор
  • 1991 — «Вийди!» — Мотл Рабинович (номінація на премію «Ніка» в категорії Найкраща чоловіча роль)
  • 1992 — «Жінка в море»
  • 1992 — «Катька і Шиз» — Іраклій
  • 1994 — «Будулай, якого не чекають» («Циганський острів» — ТБ) — Будулай
  • 1994 — «Колискова» — священик
  • 1995 — «Грибоєдовський вальс» — Олександр Гарсевановіч Чавчавадзе
  • 1995 — «Тіні минулого»
  • 1999 — «Дорога М»
  • 2001 — «Антимоз Іверіелі» — священик монастиря імені Давида Гареджі
  • 2002 — «Застряглі» — Гіго / Гурам
  • 2008 — «Свічка з гробу Господнього»

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Отар_Меґвінетухуцесі&oldid=42223937