Відкрити головне меню

Отан (VI ст. до н. е.—після 496 до н. е.) — державний та військовий діяч Персидської імперії Ахеменідів.

Отан
Народився VI ст. до н.е.
Персія
Помер після 496 до н. е.
Мала Азія
Підданство Персидська імперія
Діяльність губернатор
Посада сатрап
Рід Отаніди
Батько Фарнасп або Тухра
Брати, сестри  • Cassandane[d]
Діти 1 син і 2 доньки

ЖиттєписРедагувати

Походив зі знатного перського роду. Втім щодо предків Отана існують розбіжності. Згідно Бехустанського напису його батьком був Тухра, а відповідно до Геродота — Фарнасп, родич царя Кира II.

Згідно Геродота за царів Кира II і Камбіза II неодноразово призначався військовиком. Втім достемено невідомо в яких самепоходах брав Отан участь й як себе проявив. Напевно кар'єрі сприяв шлюб доньки Отана — Федіми — з Камбізом II.

Більше знано Отана, якініціатора змови проти царя Бардії, якого Отан оголосив самозванцем Гауматою. Внаслідок змови 522 року до н.е. останній загинув. Згідно Геродоту після цього змовники обговорювали подальший стан урядування Персії. Отан начебто пропонував передати владу народу, але більшість висловилася за монархію. Тоді Отан відмовився від влади, а царем став Дарій I. Натомість Отан отримав в напівнезалежне володіння значну чатсину Каппадокії.

518 року до н. е. Отан за наказом царя очолював поход на о. Самос, де відновив у владу Сілосона II. 517 року до н. е. змінив Мегабаза на посаді очільника військ на півночі Малой Азії. він підкорив міста Візантій і Халкедон, Антандр в Троаді і Лампоній. Затем за підтримки лесбосців опанував островами Лемнос і Імброс. В результатібуло встановлено перську владу над Геллеспонтом і Босфором.

У 496 року до н. е. долучився до придушення Іонійського повстання греків. Подальша доля невідома.

РодинаРедагувати

  • Федіма, дружина: 1) Камбіза II; 2) Бардії
  • Анаф (Смердомен), очільник кіссіїв
  • Аместрида, дружина царя Ксеркса I

ДжерелаРедагувати

  • Klaus Bringmann: Die Verfassungsdebatte bei Herodot 3.80-82 und Dareios Aufstieg zur Königsherrschaft, Hermes 104, 1976
  • Berlin, Isaiah (2004). Liberty. Oxford University Press. p. 33.
  • Schmitt, Rüdiger (2012), «Otanes», Encyclopedia Iranica, New York: Iranica online.