Острів (Тернопільський район)
О́стрів — село Великоберезовицької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, південне передмістя Тернополя (7 км від центру міста). До 2020 року адміністративний центр Острівської сільської ради.
| село Острів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Великоберезовицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1431 (593 роки) |
| Колишня назва | Острів |
| Населення | 1 976 |
| Територія | 3.550 км² |
| Густота населення | 486.2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47728 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′15″ пн. ш. 25°34′51″ сх. д. / 49.48750° пн. ш. 25.58083° сх. д.Координати: 49°29′15″ пн. ш. 25°34′51″ сх. д. / 49.48750° пн. ш. 25.58083° сх. д. |
| Водойми | Серет, Довжанка |
| Найближча залізнична станція | Березовиця-Острів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26 |
| Староста | Хомяк Богдан Андрійович |
| Карта | |
  Острів | |
 Острів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення — 1726 осіб (2001).
Історія ред.
.jpg)
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1431 року як власність Грицька Кердейовича.
У 1581 році згадане як містечко — власність Миколая Баворовського. Дідич — військовик, командував обороною замку в містечку під час нападу татар.[1]
На початку XIX ст. пожежа знищила всі будівлі.
У другій половині ХІХ ст. — село у складі Тернопільського повіту Галичини. Згадується краєзнавцем А.Шнайдером у списку «підупалих містечок». Мало власну символіку — печатку з зображенням двох кіс, поставлених вертикально, і написом "GMINA OSTROW" (Центральний державний історичний архів України у Львові. — Ф. 178. — Опис 2. — Спр. 2482. — Арк. 29).
У 1915 під час Першої світової війни в палаці сім'ї графів Баворовських розташовувався штаб 11-ї Армії Південно-Західного фронту. При відступі російських військ влітку 1917 палац було зруйновано.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
У 1939 році в селі проживало 673 особи, з них 425 поляків (63,2%) та 248 українців (36,8%).
10 вересня 2015 року мешканці села перекрили автомагістраль поблизу села (на перехресті «Острів-мясокомбінат») на знак протесту проти «дерибану» земельних ділянок, який виник у селі.[2]
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1591 особа, з яких 745 чоловіків та 846 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1721 особа[4].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,59 % |
| російська | 0,35 % |
Соціальна сфера ред.
Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, музична школа, народний хор «Журавка», танцювальний колектив «Острівчаночка», кімната-музей Василя Ярмуша, фермерське господарство, цегельний завод, дзеркальний, ковбасний і паркетний цехи, торговельний заклади, супермаркет.
Також на території села розташовані: ВАТ «Тернопільський м'ясокомбінат», ДП «Тернопільський державний завод по виробництву МКБ Ветсанзавод», Тернопільський завод швидкозаморожених продуктів ТОВ «СІМ-СІМ», філія «Тернопільський доркомплект» та ще близько вісімдесяти підприємств.[6]
Діє футбольна команда «ФК Острів». Сільські діти беруть участь у ансамблі «Диво-струни».
Транспортне сполучення ред.
Поблизу села розташована вузлова залізнична станція Березовиця-Острів, відкрита в 1896.
У село на вул. Шкільну регулярно курсує міський маршрут № 5 із села до вул. Лучаківського (мікрорайон «Дружба»).
Також через Острів проходить маршрутне таксі Тернопіль — Буцнів.
Пам'ятки ред.
Церква ред.
.jpg)
Є церква святого Архістратига Михаїла (1878 р., мурована, розписав Корнило Устиянович, відреставрована, у селі діє духовий оркестр, як і у 1930-ті роки, капличка Божої Матері (з «фігурами» Божої Матері та Ісуса Христа) над джерелом, яке в народі називають цілющим; 2003 р. розпочато будівництво церкви св. Софії Премудрості Божої та мучеників-ісповідників.
Пам'ятники ред.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, меморіальну табличку Миронові Кордубі (1996 р., скульптори Я. Любий, Олександр Маляр, Дмитро Пилип'як), насипано символічну могилу УСС (1995 р.).
Джерело ред.
В Острові є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Острівське джерело», розташоване неподалік річки Серет. Вода у джерелі є однією із найчистіших у Тернопільській області і містить багато іонів срібла.
Сьогодення ред.
Протягом останніх 10 років село активно розбудовується сучасними будинками в районі вул. Шкільної.
Взимку 2012 року в Острові проведено реконструкцію повітряних ліній електропередач з використанням самоутримних ізольованих проводів напругою до 1 кВ, також замінені на нові усі трансформаторні підстанції й електроопори. Усі вулиці села освітлені.
В Острові є оптоволоконні мережі високошвидкісного інтернету.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Дмитро Підручний - український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон та призер Зимової універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону. Учасник збірної України з біатлону на Зимових Олімпійських іграх у Сочі в 2014 році та на Зимових Олімпійських іграх у Пхьонхані в 2018 році.
- Богдан Антків (1915–1998) — музичний діяч, батько Зиновія-Богдана Антківа та брат Михайла Антківа
- Зиновій-Богдан Антків (1942–2009) — диригент Державної академічної чоловічої хорової капели України ім. Ревуцького, народний артист України, син Анткова Богдана Михайловича,
- Борис Гуменюк (*1965) — український поет,
- Осип Волинець (*1917) — громадський діяч,
- Григорій Дзюбановський (1893 — рік смерті невідомий) — промисловець,
- Мирон Кордуба (1876–1947) — історик, літературознавець, письменник,
- Василь Ярмуш (1940–1976) — поет, прозаїк.
- Єжи Баворовський (1870–1933, Львів) — граф, польський парламентар, дідич, почесний громадянин міст Теребовля, Будзанів, похований у Боложинові.[7]
Проживали ред.
- Марія Куземко (нар. 1948) — письменниця, громадсько-політична діячка.
Галерея ред.
-
Церква Святої Софії -
Будинок культури -
Капличка -
Цілюще джерело -
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини. -
Майданчик для проведення масових заходів -
Особняк в Острові -
-
Сільський будинок -
Панорама Острова. На задньому плані Велика Березовиця і Тернопіль -
Залізничний міст в Острові -
Поворот праворуч — на Острів (у смт Велика Березовиця) -
Колишній палац родини Баворських -
Залізнична станція
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — S. 53. (пол.)
- ↑ Поблизу Тернополя люди перекрили центральну автомагістраль. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 28 лютого 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Red. Baworowski Jerzy hr. (1870–1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 367–368. (пол.)
Джерела ред.
- Мельничук Б., Уніят В., Шикірява О. Острів. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 695—696. — ISBN 966-528-199-2.
- Ostrów (20) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 707. (пол.) — S. 707–708.
Посилання ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Подорожні замальовки — с. Острів на YouTube // ТТБ, 6 липня 2015
|
|
|
Зі скандалом ділили землю у селі Острів Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4, 10 серпня 2015
|